Нелегкою була боротьба за почесне звання «Учитель року-2006». Змагання проходило у три етапи. Перший — заявка, другий — практичний, відвідування уроків та позакласних заходів. А до останнього, третього етапу, з восьми вчителів дійшли лише троє. І який то був фінал!
Вчителі проявили всю свою майстерність та фантазію. У школах старалися всі — від учнів до директорів. Конкурсанти проявляли свою майстерність в інтелектуальних конкурсах, у вирішенні педагогічних задач, вони навіть співали та танцювали! Але все ж таки найцікавішим був останній конкурс — домашнє завдання «Мрії вчителя». Тут наші вчительки вже мріяли і про школу майбутнього, і про зарплату в 16 тисяч євро, і про батьків, які допоможуть у класі ремонт зробити, і про найрозумніших учнів, і про річні оплачувані відпустки… Але ж про що насправді мріє вчитель? Про це ми вирішили запитати у переможниці конкурсу Людмили Іванівни Соушко, вчительки початкових класів гімназії №6.
- Як учасник я беру в цьому конкурсі участь вперше, але підтримати своїх колег уже ходила. В минулому році представник з нашої школи посів друге місце.
- Що було найважче у підготовці до конкурсу?
- У підготовці важко не було, було складно у день фіналу. Тому що дуже багато переживали, адже ми також люди, і дуже не хотіли підвести діток, які на тебе завжди дивляться як на найрозумнішу. Тому такі конкурси, наприклад, як «питання-відповідь» трошки складні. Якби у якійсь спокійній обстановці, то можна його було якісніше провести, ніж там.
- З кожним роком все менше вчителів подають заявки на конкурс, — розповідає Ірина Іванівна, завуч, — тому що конкурс — інтелектуальний. І питання найрізноманітніші з дуже широкого спектру. І виходить, учителька стоїть на сцені, вона налаштована на шоу: і танцює, і співає, і повинна себе показати. І весь час так тримати себе, щоб на неї було приємно дивитися. А тут пішов бліц: питання-відповідь.
- Коли я сиділа в залі, відповідала одна з конкурсанток, — продовжує Людмила Іванівна. — То вболівальники з її ж школи кричали «Ганьба!». Бо вчителька відповіла тільки на одне питання. І це не тому, що вона не знає. Людина переживає і налаштована на зовсім іншу форму роботи, адже це — шоу. В залі сидять ваші діти. Адже це не конкурс приниження. Навпаки, хочеться показати все те краще, що є в тобі. І тих, хто це організовує, можна було попросити також якось взяти участь, навіть у спокійній обстановці, та перевірити, як воно — своїм дітям дивитися в очі та вимагати у них відповідей на питання, які в класі ставиш ти. Стає тоді важкувато…
- А ви завжди хотіли стати вчителькою?
- Так, насправді, з першого класу. До речі, я випускниця своєї школи. І в початкових класах у мене була пречудова вчителька. Усі однокласники погодяться з моєю думкою. І я скажу, що багато хто в нашому класі хотів стати представником цієї професії. Я це бажання пронесла через все життя, обожнювала школу, нею жила. Ірина Іванівна вже тоді була завучем із позакласної роботи. Скільки ми їздили виступати і з хором, і з КВН. Це було дуже бурхливе шкільне життя, яке згадується й нині. Я не знаю, що б ще я могла робити в житті з таким задоволенням і поривом.
- Останній конкурс «Домашнє завдання» був про мрії вчителя. А ви про що мрієте?
- Мрію про те, щоб дітки зростали розумненькими, щоб їм дати все, що знаю я. Щоб вони знайшли свій шлях у житті, щоб я про них чула як про людей, котрі зуміли себе реалізувати.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
