"ЯКИЙ СЕНС В ОЛІМПІАДАХ, якщо перемогу можна переграти?"
«Зовсім нещодавно у Вашій газеті підіймалась тема проведення олімпіад з англійської мови.
Я уважно прочитала матеріали, які освітлювали позиції протилежних сторін. Чесно кажучи, не була згодна з точкою зору обурених батьків — вірилось у неупередженість суддівства. Та я й гадки не мала, що моя донька зіткнеться із подібною проблемою.
Донечка навчається у ліцейному класі однієї із найкращих шкіл міста Вінниці. На міських змаганнях із біології для восьмикласників вона була другою, а по області зайняла перше місце.
Що й казати, займалась дівчинка багато. Тому щирі поздоровлення класного керівника та однокласників ми з донькою вважали заслуженими. Але!
Виявляється, що перемога на обласному рівні не є автоматичною перепусткою на республіканську олімпіаду.
Потрібно ще тиждень відвідувати заняття на навчально-методичних зборах при педуніверситеті, по закінченні яких пройти повторне тестування...
Коротше кажучи, на республіканські змагання у Чернігів моя донечка не поїде.
Врешті, це не трагедія, програвати теж потрібно достойно.
Я так і сказала доньці: «Нічого, це не остання твоя олімпіада. Наступного року обов'язково переможеш!». На це моя дитина сумно відповіла: «А який сенс у цих олімпіадах, коли перемогу завжди можна переграти?!».
Моєю метою не є опротестування результатів остаточного відбору, «розбір польотів» не самоціль, питання в іншому.
Як навчити наше молоде, але вже зневірене покоління «розумному, доброму, вічному», коли «результати можна переграти»?
Я не знайшла, що відповісти своїй доньці. То який тоді сенс у цих олімпіадах?»
Тетяна Іванівна (не боюсь підписатись справжнім ім'ям)
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =