"ЯКЩО Б'Є, ЗНАЧИТЬ ЛЮБИТЬ? А, можливо, просто поганий самоконтроль?"
– Ти зможеш мене вдарити? – запитала я у друга.
– Ні, – відповів він.
– Так я ви-и-и-веду.
– Все одно – ні.
– А взагалі, тобі слабо вдарити дівчину?
– От пристала, як листок з березового віника! – посміхнувся Саша. – Не для того я займався стільки років східними єдиноборствами та здобував нагороди, щоб потім бити дівчат. – Поглянувши з усмішкою на мене, додав: – Хоча декому не завадило б «фізичне виховання».
– Навіть і не мрій! Я – істота ніжна, беззахисна… Слабка та безпомічна… Мене потрібно оберігати, любити... Ой, щось не туди занесло!..
Іронічна розмова з певним підтекстом. А причиною її став візит моєї подруги. Декілька днів тому вона прийшла до мене в темних окулярах, за якими, як згодом виявилось, ховались синці. На моє питання: «Звідки ЦЕ?», – вона почала плести історію про те, як її випадково вдарили у басейні м’ячем. «І хто ж це такий меткий, що за один раз наніс 2 синці по різні боки голови? – почала я проводити допит. – Ну, один раз у скроню чи око – це ще зрозуміло. А в тебе ж вони і там, і там». Уважно поспостерігавши за поведінкою подруги, я майже силою вибила з неї признання. Виявилось, що синці поставив їй її ж хлопець. І ті, що красуються на обличчі – одні із багатьох, які є по всьому тілу.
– Так, – сказала я, заспокоївшись, – я і сама святого виведу, але ЯК це вдалось тобі? Адже, як на мою думку, Вадик цілком нормальний хлопець. Вихований, веселий, компанійський.
– Угу… Коли тверезий…. Розумієш, у нього такий характер, що коли вип’є, то усе – злітає з котушок. Уб’є і не помітить. А заборонити йому випити в компанії важко.
Але це ще не все. Інша проблема у тому, що він на ранок не пригадує, що робив учора. У тебе уяви не вистачить, щоб хоч приблизно сказати, ЯК він пояснив, звідки у мене ці синці.
– Ну, напевно, сказав, що ти впала. Або сама випадково вдарилась дверима.
– Ні. Він каже: «На тебе напали хулігани. Я захищав тебе. Їх було четверо, я – один».
– Одним словом, герой.
Я задумалась. Останній раз, коли мені доводилось битись з хлопцями, був ще у восьмому чи дев’ятому класі. Тоді деякі з хлопчаків ще приносили до класу машинки та ганяли ними по партах. Курці були в авторитеті. А поняття – охорона дівчини – викликало сміх. У підлітковому віці найчастіше в усіх суперечках вирішувала сила. Але ж, коли тобі більше 20-ти років, то пора б і розум вмикати. Невже хлопці з віком не розумнішають?
Пограбувати беззахисну бабусю, побити за дрібницю любу дружину, підняти руку на невинне дитя. І подібні вчинки робляться у тверезому стані. А що вже говорити, коли був «під градусом»? «Не пам’ятаю нічого. Діяв у стані алкогольного сп’яніння». Одним словом, не винен. Непогане пояснення. Тільки воно не виліковує нанесену фізичну та психологічну травму.
– А чому ти його не покинеш? – поцікавилась я у подруги.
– Я його люблю. І, взагалі, існує думка, що якщо б’є, то кохає по-справжньому.
– А себе ти любиш?
– Так.
– Моя тобі порада: розберись, кого ти любиш сильніше – себе чи його. Якщо себе, покинь його, знайдеш іншого, який буде тебе цінувати. Якщо ж хлопець дорожчий, доведеться й надалі ходити тобі з синцями. Навряд чи він перестане пити та битись.
Подругу жаль, але вона сама повинна зробити вибір, тому що це її життя. А от Вадимові потрібно терміново виправитись, навчитись контролювати свої емоції та силу. І не тільки йому одному, а усім любителям ображати слабших.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
