«Вже не раз на сторінках «33-го каналу» піднімалось питання про вшанування великого пророка і сина України Тараса Григоровича Шевченка.
Колись і я написав статтю з цього приводу в «33-й канал», коли там відкрилась рубрика під назвою «Навіщо нам чужий герой». Мова йшла про Пирогова. Я тоді згадав за Шевченка і нагадав у тій статті владі, як це так, що людині, яка не так вже й багато зробила для Вінниці, а для України взагалі нічого, такі почесті. Ну, назвали лікарню його іменем, цілий мікрорайон носить його назву, музей-садиба з мавзолеєм діє. Я розумію, що ця історична цінність приносить місту славу не тільки в Україні, а й за кордоном. Його іменем названо нині діючий медичний університет і той величезний проспект, що тягнеться від універмагу аж до електромережі, і кругом пам’ятники. Чи не забагато, шановні? Шевченку, за відсутністю місця, поставили пам’ятник в якомусь, прости Господи, закапелку біля школи №30, ну, ще назвали якусь задрипану вулицю перед Вишенькою. Якби не їздив біля неї тролейбусом і не будь там тролейбусної зупинки, ніхто б і не знав, що така в м. Вінниці існує. Вінничани ж, на відміну від влади, поважають Великого Кобзаря. Є шанувальником Великого Кобзаря і міський професійний хор «Дзвін», який кожний раз у березні відзначає Шевченківські дні виконанням на його вірші пісень. Свята ці завжди проходять у міському будинку культури «Зоря». Дякую керівнику «Зорі» і відділу культури міста, котрі забезпечили глядачів для свята».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
