КАСУ ГРУПИ ЗАПРОПОНУВАЛИ СТВОРИТИ БАТЬКИ. Відповідь на сподівання дядька, батька і всієї родини
Позиція нашого колективу може, на перший погляд, здаватись виправданням. Але це не так. Просто відповідь на скаргу анонімного характеру (давайте називати речі своїми іменами, бо ж ім’я та по батькові, яке може бути і вигаданим, – це не прізвище) ставить нас в положення без вини винних.
Якщо шановний Степан Олександрович так добре обізнаний з усім, що відбувається в коледжі (а таки обізнаний, бо про деякі факти ми самі вперше дізналися із статті), а його племінник, судячи із листа, непогано навчається та відзначається неабиякою допитливістю, то неважко було запитати у нього, чи здавали вони ще добровільні внески. Адже студент прийому 2004 року – це сьогоднішній другокурсник. Надворі – календарний початок весни. Це ми до того, що більше ніхто благодійних внесків у групах цього набору не здавав.
Залишається ще та частина питання, де йдеться про «чому всі, хто зарахований на держнавчання, змушені платити добровільний внесок?..» Тому що у 2002-му році був відкритий спеціальний рахунок, що називається «суми за дорученням» в управлінні УДК у Вінницькій області, куди батьки зарахованих абітурієнтів добровільно, про що свідчать їх заяви з особистими підписами, вносили посильну грошову допомогу. Ви абсолютно правильно зауважили, що гроші вносилися через банк, і це виключає можливість будь-яких зловживань цими коштами. Між іншим, сума добровільних внесків становить всього 12-15% від усієї суми коштів, що виділяє обласний бюджет на здійснення поточного і капітального ремонту в коледжі та складає 75 гривень за рік навчання, суму, яка є меншою за розмір місячної стипендії студента, а вона у першому семестрі призначається всім без винятку, хто навчається на бюджетній формі (таких у нас 80% від загальної кількості студентів).
Ні в 2004-му, ні в 2005-му роках від жодного з батьків не надійшло будь-яких нарікань на так звану «примусову здачу» благодійних внесків, а, навпаки, вони висловлювали подяку коледжу за об’єктивну оцінку знань своїх дітей.
Наступне питання, що цікавить дописувача, скільки складає ця сума з усіх студентів та на які потреби йде. Ця сума складає 66 тисяч гривень та була використана виключно на потреби коледжу, а саме: на проведення ремонтних робіт у навчальному корпусі, фарбування фасаду навчального корпусу, облаштування території коледжу, на що є відповідні кошториси, акти виконаних робіт та платіжні доручення по перерахуванню коштів.
Чому стільки грошей витрачається на ремонт коледжу, теж пояснимо.
З Немирова педучилище переїхало до Вінниці у 1979 році згідно з наказом Кабінету Міністрів України за №227 від 10 серпня та було розміщене на базі майнового комплексу школи-інтернату. 50 років тут взагалі не здійснювався капітальний ремонт всіх приміщень. Це перший серйозний ремонт, який докорінно змінює обличчя коледжу.
За 2 останніх роки стан фінансової діяльності коледжу перевірявся головКРУ м.Києва, податковою інспекцією, управлінням соціального страхування, управлінням контролю за цінами, Староміською прокуратурою виключно з питань благодійництва та благодійних організацій. Жодна з цих установ не виявила порушень, а тим більше зловживань.
Стосовно ремонту в гуртожитках, якого, дійсно, до цього часу не було. За останні 2 роки вже здійснено ремонт кімнат гігієни, почалось переобладнання вестибюлю, заплановано капітальний ремонт частини кімнат, на що має бути використано понад 500 тисяч гривень у відповідності з планом реконструкції коледжу. Ви, звичайно, не можете знати, що кімнати, де зараз проживає по 2-5 чоловік, колись були розраховані на 9-11, на їх переобладнання теж потрібні були чималі кошти. Ваш племінник є свідком того, що у нас не було перебоїв із світлом, що залежали б від нас, з опаленням, незважаючи на суворі погодні умови цієї зими.
На перших батьківських зборах самі батьки запропонували для зручності створити касу групи, з якої студенти могли б брати гроші для своїх потреб. Сума щомісячного внеску була визначена теж самими батьками. Там же був створений батьківський комітет, спочатку зібрані гроші зберігалися у членів комітету. Але відповідальна за це мати студента звернулася до куратора групи з проханням тримати їх у себе через незручність: то треба на квитки до театру, то до кінотеатру, то на придбання необхідних для потреб групи господарських чи канцтоварів тощо, а часу приїхати, щоб віддати гроші, немає. Крім того, за кожною групою закріплюється аудиторія, де потрібно підтримувати порядок. У зв’язку з ремонтом матеріальної бази відділення фізичного виховання кошти, передбачені на ремонт закріпленої за групою аудиторії, були використані на ламбрикени, які висять, до речі, у роздягальнях, тобто в тих приміщеннях, де студенти відділення фізичного виховання проводять багато часу. Незрозумілим є й те, чому цією інформацією не володіють батьки нашого студента, адже на кожних батьківських зборах, що проводяться регулярно, члени батьківського комітету звітують про використання зібраних коштів.
Земельна ділянка площею 600 квадратних метрів була надана міськземлефондом технічному працівникові нашого коледжу під забудову на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міськради у 1989 році та приватизована на загальних підставах у квітні 2001 року. Як Ви зрозуміли, теперішнє, та й минуле керівництво коледжу до цього ніякого відношення не має, тому що земля не є власністю навчального закладу і, відповідно, його керівник розпоряджатися нею не може.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
