"ГВАЛТІВНИКИ МОЄЇ ДОНЬКИ ПРОСИЛИСЯ У ЇЇ ЗАХИСНИКИ. У одного з них є дружина та маленька дитина"
Із одинадцятикласницею Лілею (з етичних міркувань ім’я героїні змінено), мешканкою Калинівського району, та її мамою ми зустрілись у стінах ЦРЛ лікарні під кабінетом планування сім’ї. Молоді дівчатка – майбутні мами — чекали на огляд дитячого гінеколога, а вона прийшла сюди за іншим. Кілька місяців тому її зґвалтували. І тепер потрібно було йти на аборт.
Ось чим поділилась сама дівчина:
– На початку січня я завозила дідусеві їжу. Він хворий, сам себе не може обійти, живе у сусідньому із нашим селі Лісова Лисіївка. Коли поверталась від нього, було приблизно о пів на сьому вечора. Дорогою до зупинки до мене підійшли двоє хлопців. Одного із них – Сашка, я знала, йому 27 років, неодружений, а іншому Сергію, як потім з’ясувалось, 29 років, він має дружину та маленьку дитину.
Обидва були напідпитку і не пускали мене на «маршрутку». Я пручалась і вкусила одного з них за руку. На зупинці були інші хлопці, але вони не звернули ніякої уваги на їх домагання. Я сказала, що повертаюсь до діда. То вони спочатку казали, що підвезуть мене на машині, потім проведуть. Вже пішла «маршрутка». Але закінчилось все тим, що Сашко відволік мене до найближчої лавочки, а потім відтягнув до школи.
Я плакала і кричала, щоб відпустили, але вони мені закривали рот то рукою, то шарфиком, що мало не задихнулась. Потім обидва згвалтували мене. Я просила їх побити мене, вбити, але не робити цього. Тоді ще й наказали мені, щоб заяву у міліцію не писала. Я промовчала, бо ж могли б убити та кинути у став.
Наступного дня поїхала додому. Розповіла усе батькам. Вони заявили у міліцію. То одного із ґвалтівників знайшли у Вінниці, а іншого викликали у Калинівку до слідчого.
А нещодавно я дізналась, що вагітна. Вирішила робити аборт... Якби все це сталось за моєї волі, то я б цього не зробила. Але знаю, що не буду любити цієї дитини.
– Вони відповідають за скоєне?
– Цих негідників одразу затримали, а потім відпустили, потрібно було чекати на висновки експертизи, – долучилась до розмови мама Лілі. – Її робили наступного дня в обласній лікарні ім. Пирогова. Ще не прийшли результати, а в доньки затримка – вагітна. Сергій, той, що одружений, приходив і просився не псувати йому життя. То ми йому тоді сказали: хто ж кому його зіпсував?
Сказав, щоб забрали заяву, мовляв, її ніхто не буде зачіпати, ніби у захисники просився. Але мені таких захисників не треба. Люди кажуть, що неодружений говорив, що одружиться на доньці. Але і женихів мені таких не треба. У мене ще молодша донька підростає, ще її зачепить.
Тепер ось стоїмо тут, чекаємо на аборт. Звичайно, боїмось, що дітей потім не зможе мати. Але слава Богу, що вони мені дитину не задушили.
Ситуацію прокоментувала Оксана Трухачова, дитячий гінеколог, лікар кабінету планування сім’ї.
– До нас звернулась мати дівчинки за фактом зґвалтування. У дівчинки небажана вагітність, яку із згоди мами та самої дівчини ми будемо переривати. Звичайно, ранній аборт це складна травматична операція як з фізичної точки зору, так і моральної. Дівчинка подавлена, їй, звісно, потрібна допомога психолога. Аборт у такому ранньому віці загрожує гормональними порушеннями, впливом на подальше репродуктивне життя дівчинки.
Ліля, у якої є хлопець, з яким вона зустрічається і ще ніколи не жила інтимним життям, каже, що не боїться, якщо майбутній чоловік дізнається, що із нею сталось у її повноліття. Бо ж аморальність та збочення – це не її хвороба, а цих двох покидьків та суспільства, у якому людську гідність можна принизити у такий спосіб...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
