ВІТЧИМ ЗРОБИВ СИНА ІНВАЛІДОМ, і ніхто не поніс відповідальності
Чому за кордоном діти використовують право відмовитись від батьків, якщо ті застосовують до них насильство?
11-річний Сашко і досі проживає з матір’ю, вітчимом та двома сестричками в одному із районів нашої області. І нікому немає діла в його селі, що він не такий, як усі. Люди погомоніли, що його розумова відсталість - результат того, що до нього приклав руки вітчим, і все забулось. І байдуже дорослим до того, як йому, інваліду, тепер жити серед людей, як реалізуватися у цьому світі, як терпіти знущання однолітків.
Та кому це цікаво, коли навіть рідна матір не захистила його прав? Так і спустила усе своєму другому чоловікові з рук. Сама вже звикла терпіти його знущання і вважає це за норму, бо якому нормальному чоловікові вона, алкоголічка, ще буде потрібна із трьома дітьми.
Та чи знав Сашко, проживаючи в селі, що сам може захистити свої права? А якби знав, то чи звернувся б у відповідні органи, які б підтвердили факт фізичного насильства у сім’ї?
Але саме так нещодавно захистив свої права його ровесник зі Швейцарії. У цю країну Богдан приїхав з Вінниці із батьком та матір’ю п’ять років тому. Два роки тому мама хлопця загинула і він залишився жити із батьком. Той невдовзі одружився з вдовою із двома дітьми. З того часу став усіляко знущатись над рідним сином. Ніби хлопчик винен у тому, що залишився живим у тій катастрофі, в якій загинула мама. Спілкуючись із однокласниками, Богдан дізнався, які у нього, ще дитини, є права. Заявив у відповідні органи на свого батька-кривдника. Ті підтвердили факт знущання над дитиною і позбавили його батька будь-яких прав на сина, самого Богдана оформили в інтернат.
Звісно, гарні інтернатські умови, які є за кордоном, не замінять хлопцю рідних людей. Втім, як на мене, це краще, аніж залишитись інвалідом від руки власного батька.
Цікаво, що в нашій країні, так само, як і за кордоном, підписані всі міжнародні закони, котрі борються з дитячим насиллям. Але для того, щоб реалізувати їх у нас, на жаль, потрібно докласти набагато більше зусиль повнолітній людині, ніж у європейських країнах неповнолітній. А починати потрібно з найпростішого. Чи знають наші діти телефон організації, до якої можна подзвонити, коли у сім’ї є факти насильства? То, може, нашій владі варто подумати, яке майбутнє ми будуємо - дітей-інвалідів, скалічених фізично та психологічно батьками, чи здорову процвітаючу націю?
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
