У ТУЛЬЧИНІ ГРАФ ВОРОНЦОВ ПОСТАВИВ «НА МІСЦЕ» ОЛЕКСАНДРА І
«... Полумудрец, полуневежда, полуподлец, но есть надежда, что станет полным наконец».
Цю гостру епіграму, відому нам ще з шкільної парти, Олександр Пушкін присвятив графу Михайлу Воронцову, генерал-ад’ютанту самого Олександра I. Мабуть, у класика російської літератури були на те особливі причини, щоб так дошкульно висміяти одного з перших людей імперії. І не лише особисті через залицяння до його дружини. Втім, участь графа у війні 1812 року, хоробрість та героїзм у Бородінській битві заслужено ставлять його в один ряд з такими бойовими генералами як Кутузов, Багратіон, Раєвський, Мілорадович. Особливо ж цікавим епізодом життя графа Воронцова є його тульчинська історія.
... Наприкінці літа 1823 року у Вінниці відбувалося неабияке пожвавлення. Із Санкт-Петербурга надійшла звістка, що 1 жовтня поблизу Тульчина відбудуться військові маневри, де буде присутній цар Олександр I. У напрямку Тульчина скакали на змилених конях заклопотані офіцери та фельд’єгері, пересувалися військові частини, карети з розкішно одягненими панянками та бундючними генералами. Туди ж прямували валки, навантажені діжками з вином та горілкою, солоною рибою, медом, городиною. У самому ж Тульчині солдати замітали вулиці, господині шарували вапном стіни хат, впорядковували подвір’я. Командуючий 2-ю армією генерал Вітгенштейн та начальник штабу генерал Кисельов (штаб був розташований у Тульчині) збилися з ніг, муштруючи війська та наводячи лад у полках, розташованих на території Подільської губернії.
Нарешті цей день настав. Після військових маневрів поблизу Кирнасівки відбувся парад військ. Високо здіймаючи носки начищених до блиску чобіт, парадним кроком пройшли піхотні полки, прогарцювали на баских конях улани, драгуни й гусари. Побаченим цар був задоволений, і все ж кинув репліку, що крок піхотинців не дуже чіткий. Ніхто не наважився заперечити вінценосцю. І раптом високий синьоокий генерал з бездоганною виправкою голосно відказав:
— Ваша величносте, це той крок, яким солдати дійшли від Бородіно до Парижу!
Тієї ж миті запанувала тиша. Усі чекали, що буде далі. Але хитрий Олександр I вдав, ніби нічого не сталося і відповів французькою: «Так, Мішель, ви маєте рацію».
Цікаво, що будучи ад’ютантом Олександра I, граф Михайло Воронцов, на відміну від інших з царського оточення, досить часто не погоджувався із політикою царя. А у 1816 році разом зі своїми братами Тургенєвими, Кочубеєм та Васильчиковим навіть подав «прошеніє» про звільнення селян від кріпацтва. Такий крок, на його думку, сприяв би прогресу Росії.
А у 1824 році граф Воронцов, обіймаючи посаду генерал-губернатора Новоросії та Бессарабії, запросив до Криму відомого архітектора і натураліста Едуарда Блера і замовив йому проект на будівництво палацу та парку в Алупці. Зараз цей палац відомий як світовий музей.
Виходить, не такий вже він і «полуподлец, полуневежда».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =