Газета "Подільська радниця" (м. Вінниця, Україна)

«Доброго дня, «Подільська раднице»!

Пишу вам з приводу статті Анни Шевчук «Хочу обрати правильний шлях до Бога», яку надруковано у вашій «ПП» за 4 серпня 2004 р. На жаль, пізно потрапила до мене ваша газета. Звати мене Володимир, і пишу я до вас з «місця позбавлення волі», та Бог, як кажуть святі книги, не дивиться на особу, і тієї ж закономірності я прошу дотриматись і вас. Я проста людина, та ще й в такому стані, тож свої думки залишу при собі, а тільки хочеться п. Анні дещо підказати із Біблії, звернути її увагу на деякі святі і такі прості слова, що й дитина, мабуть, зрозуміла б. І диво мене бере, що люди цього «не бачать».

А тому я ще до вас пишу, що думки п. Анни цікаві, бо в якійсь мірі і я, і вона, ми «шукаєм дорогу» однаково. Ось про себе кілька слів. Мені 37 років, іншим мало і життя, а я лиш останнім часом зрозумів і вдячний Богові та долі, що все своє я мусив пережити, інакше б я до Бога, чи Творця, так і «не пішов би», а через сімейні обставини раніше я взагалі віруючих ненавидів, що зруйнували мені найсвятіше – сім’ю. Для мене і досі немає на землі жодної нелицемірної чи некористолюбивої церкви або секти, їх наміри та обман видно мені «насквозь».

Як вони дуже вміло звертають увагу простих людей на що-небудь другорядне, обминаючи потрібне і важливе у даний час. В кожній церкві є істина (якась її частина), але треба вміти її «відсіяти» від «агітації». А як на мене, то це наче десь у дитячому будинку десять бідних сиріт, що в них одна мати, та вони цього не знають, ведуть суперечку: «чия мати краща». І от, все-таки я вирішив докопатись: навіщо ми, люди, є і цей світ? І де той Бог, чи казка то, чи ні? Випадковостей, я думаю, не буває – є закономірності всього існуючого «творіння Господнього». От, випадково, 2 роки тому один дідок мені просто сказав, щоб на всі свої питання я шукав відповіді у Біблії, бо люди різні і з часом міняються (який вік, такий і чоловік), а ця Свята книга тисячоліття незмінна.

З тих пір я не раз уважно перечитав Біблію, придивлявся до природи, логічно дивився на реальні факти, вдумувався у закономірності, та боявся і слідкував за собою, аби не звихнутись, і дещо для себе я зрозумів, але мовчу, бо не кожен мене зрозуміє, а посміховиськом бути неохота. Не так давно (теж випадково) за кілька днів мені довелось прочитати весь Старий Заповіт в російському перекладі, і я відкрив для себе ще одну «сенсацію» і найбільший у світі обман. Виявилося, у всіх Бібліях (канонічних і т. д.) широкого кола читачів не вписано аж одинадцять книг пророків! І от у мене до всіх запитання: якої б ви були думки про переглянутий фільм, та тільки без початку або кінця?

Ну, а що ж до вибору релігії п. Анни, то «по Івану (кажуть) і шапка», свого часу сама все зрозуміє. В кожній церкві є і хороше, і погане, та головна їх особливість одна: кожна з них тягнеться (по-своєму) до святого та хорошого. Вже, думаю, недалеко та година, коли дороги їх зійдуться перед Творцем, як притоки рік при вході в море, і кожна церква «побачить» свої помилки. І порада моя п. Анні така (і все з тої ж Святої книги): «Держись совета сердца твоего, ибо нет никого для тебя вернее его; душа человека иногда более скажет, нежели 7 наблюдателей, сидящих на высоком месте для наблюдения. Но при всем этом молись Всевышнему, чтоб он направил путь твой в истине».

І навіть у Новому Заповіті куди вже простіше сказано ап. Павлом до мужів Антенських, а ще поміркуйте над 23 главою Євангелії від Матвія: «На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї (душпастирі). Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони, та не роблять того!» І таке: «Є різниця між дарами милості, Дух же той самий. Є різниця між служіннями, та Господь той же самий. Є різниця й між діями, але Бог той же самий, що в усіх робить усе».

А храм Бога живого – то людина, і який народ – така і релігія його, це закономірність історії. Я прошу пробачення за свою думку, бо я не суджу нікого, тому що я – ніщо, а лиш примноживши свої знання, я з болем збільшив свій гріх, що перед моїми очима. І хочу сказати усім, що від наймізернішого і до найбільшого людям треба бачитись, не сердитись, прощати, і, як в дзеркалі, Богом буде їм прощатись рівноцінний гріх. Адреса моя хай буде у редакції».

З повагою, ВОЛОДИМИР

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк: №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

Середа, 15 вересня 2004 p.