Газета "Подільська радниця" (м. Вінниця, Україна)

«Цього листа змусив мене написати крик душі. Хочу розповісти вам про «лікування» в санаторії у Хмільнику Вінницької області.

Я — пенсіонерка. Збирала гроші на путівку, яка коштує 1975,00 грн., протягом двох років. Сподівалась, що, полікувавшись у санаторії, я поліпшу свій стан здоров’я. Та, на жаль, сподівання мої були марними. Я ще ніколи не бачила такого зневажливого ставлення до своїх пацієнтів з боку лікаря.

Зазначу, що я не вперше лікуюся санаторно-курортно (декілька разів була у санаторіях Закарпатської області), і в мене залишилися найкращі спогади, і результати лікування були хорошими. Ставлення лікуючого лікаря та й всього медичного персоналу було добрим, доброзичливим, щирим до своїх пацієнтів. А ось у цьому санаторії такого не було. Перший мій візит до лікаря і всі наступні візити тривали приблизно по 3-5 хвилин. Хіба може лікар за такий короткий час спілкування з пацієнтом запитати скарги? Зібрати анамнез, обстежити, подивитись аналізи, результати обстежень (рентген, УЗД, кардіограму та інше). А все тому, що я не поклала гроші в санаторно-курортну картку. Лікар була недоброзичливою, грубою, роздратованою, розмовляла підвищеним тоном-криком, неначе я її рабиня. Вона вимагала в перший же день за її прийом не менше 50 грн. Але ж прийом лікаря входить у ціну путівки. I з кого? З пенсіонера вимагати гроші лікарю — представнику гуманної професії, яка давала клятву Гіппократа? Хіба вона може працювати лікарем та ще й завідуючою відділенням? Як вона може в присутності пацієнтів кричати на лікаря та називати його «воно»?

Я була в санаторії восени. Харчування було поганим. На столі у нас практично не було овочів та фруктів. У багатьох відпочиваючих була блювота та діарея від цього харчування.

Пацієнти санаторію були дуже незадоволені харчуванням і поміж себе висловлювали своє невдоволення. Але у нас не вистачило сміливості на те, щоб висловити свою думку про це керівництву санаторію. Ніхто не хотів псувати собі настрій. Якщо всі будуть мовчати, то що ж буде далі? Хіба можливо буде відпочивати та лікуватись у такому санаторії?

З повагою, Марія Кирилюк».

– Те, що деякі лікарі вимагають хабарі — може бути, — прокоментувала цей лист студентка юридичного факультету університету Ганна Артемчук, яка проживає там і знає згадувану завідуючу відділенням. — Знаю одного лікаря санаторію, який півдня курить на балконі, а з обіду спить у кріслі, якщо, звичайно, не знайде випивку. У нього синюшне обличчя, як у звичайного пияка. Але його тримають, бо приятель і стукач начмеда. Його колега, заздрісник і сюсюкальник, призначає однакові ліки всім пацієнтам. Iнший старається пошвидше щезнути з роботи, бо у нього власний бізнес. Але у згадуваному санаторії налагоджений порядок. Ота завідуюча відділенням, про яку нібито йдеться, змушує лікарів вивчати нові методи лікування, стежить, щоб не брали «мзду» з відпочиваючих із санаторно-курортної книжки—може, відпочиваючий не має гаманця і туди поклав гроші. Звичайно, такий керівник не до вподоби більшості медперсоналу. Ще й головлікар її підтримує, каже, що завдяки таким, як вона, санаторій тримається на плаву. I жодного хабара не взяла — я ж то добре знаю цю жінку. Ось чекаю, поки вона вийде з відпустки, а тоді вже куплю путівку. Знаю, що не переобтяжить організм медикаментами, уважна до кожного відпочиваючого. I не по 3-5 хвилин приймає, а по півгодини. До ночі затримується на роботі. Звичайно, всі так не можуть працювати, як вона. От через те ця підсвідома ненависть до лідера.

— Це — звичайна анонімка заздрісника,– такої думки колега згадуваної лікарки, яка працює в кардіологічному відділенні. — Це, певно, її перший чоловік так діймає. Колись покинув її з маленькою дитиною, знайшов другу, але з тією життя не склалося. А повернутись назад не може, бо та лікарка вже заміжня за другим чоловіком і щаслива у шлюбі. От він і казиться. У всьому звинувачує першу дружину. Так не може вкусити, то хоч анонімку від імені відпочиваючої склепає при допомозі одного марнославця. Добре знає, що у наших санаторіях робиться, от і змішав грішне з праведним. А дістати відкрито не може, бо нинішній чоловік її не дасть образити.

Валентина ПАВЛЕНКО

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк: №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

Середа, 10 листопада 2004 p.