Газета "Подільська радниця" (м. Вінниця, Україна)

Вони зустрiлися на новорiчнiй вечiрцi у спiльних знайомих. Сашковi тодi було 35, Ларисi – 30. Вiн – лейтенант мiлiцiї, вона – медсестра. Обоє – розлученi, мали дiтей. Вони танцювали i пили шампанське, знову танцювали... А потiм, враженi електрикою пристрастi, шалено цiлувалися. Чи було то кохання? Мабуть, так. Адже пiсля тiєї новорiчної ночi вони прожили разом 12 рокiв.

Нi, вони не реєстрували своїх стосункiв у загсi. Лариса сказала: «Шлюб – це узи. А iстинна любов оков не одягає». А Сашко погодився.

Для стороннiх їхнє «подружнє» життя видавалося дивним. Бо ж мiсяць Сашко з Ларисою жили у її квартирi, мiсяць – у його, i ще мiсяць – окремо. Такий собi «режим кохання» з обов’язковою умовою не посягати на свободу одне одного. I так цiлих 12 рокiв! Але якось...

Лариса поїхала до рiдного мiста на зустрiч випускникiв. Це був 30-рiчний ювiлей. I там, у школi, був ВIН. Її перше кохання. Посрiблений сивиною, але такий же до болю рiдний i близький. Коля, як виявилося, рiк як розлучився з дружиною, жив сам. Щось перевернулося у душi жiнки. I коли приїхала додому, поставила Олександра перед фактом: «Вибач, але я кохаю iншого. Кохала, мабуть, усе своє життя». Як було не боляче та образливо Сашковi, але вiн вiдпустив Ларису. Любов, як i музу, поневолити не можна.

...Рiк Олександр був сам. У 50 вийшов на пенсiю майором. Якось зустрiв Ларису, запитав, чи щаслива. А вона, як завжди, вiдповiла афоризмом: «Тягар щастя нести дуже важко!». Якось дивно усмiхнулася i пiшла. Тiльки згодом Сашко дiзнався, що Коля, перша Ларисина любов, схильний до алкогольних запоїв. Через це i розлучився з першою дружиною. Так i з Ларисою жив – вiд запою до запою.

Тим часом наближався Новий рiк. За кiлька днiв до свята Сашко прикрасив ялинку, почепив у квартирi гiрлянди, накупив свiчок, шампанського. Хай буде, як колись... Вiн мiг пiти до друзiв, бо ж не в одну компанiю запрошували. Та чомусь не хотiлося. Тож, закутавшись у довгий махровий халат, сидiв перед телевiзором i лiниво сьорбав з келиха шампанське та курив. Курив багато.

Коли годинник пробамкав 12, несподiвано подзвонили у дверi. «Хто б це мiг бути?» — подумав Сашко, а вiдчинив... На порозi стояло i усмiхалося юне божество. Величезнi з пухнастими вiями очi, пiдведенi помадою припухлi губи, розкiшнi локони. Красуня, гiдна пензля Леонардо да Вiнчi. В Олександра аж подих перехопило. Тим часом юна Снiгуронька мовила: «Дядя Саша, з Новим роком! Можна менi до вас?»

- Оксанко, ти?

Так, то була Оксанка – дiвчинка, яку колись вiн, будучи тодi ще дiльничним мiлiцiонером, вiдбирав у матерi-алкоголiчки i вiдвозив до будинку-iнтернату. Кiлька разiв по тому вiн бачив її, коли вона приїздила додому на канiкули. Ще й цукерками пригощав, запитував, як справи. Одного разу навiть казус трапився. Тодi вiн ще жив з першою дружиною. I одного вечора Оксанка (їй було десь рокiв 7-8) прийшла до нього додому i з порогу заявила: «Я буду у вас жити». Довелося влаштовувати малу на нiч до готелю, а вранцi за руку вести до iнтернату. Як же вона виросла!

Сашко не приховував свого захоплення дiвчиною. А вона, побачивши, яке справила враження, одразу «пiшла у наступ»:

- Чула, ви розлучилися? Тепер, думаю, менi можна буде у вас залишитися?

Не знайшов сили сказати «нi». Чи то шампанське вдарило в голову, чи надто солодким виявився «заборонений плiд». А на ранок думав вже не про те, як випровадити Оксану з дому, а благав Бога, щоб вона залишилася. Його вже не хвилювало, що скажуть люди. «Бiс, що стукнув у ребро», заспокоював – я теж маю право на щастя, хiба нi? I поки Оксана ще манiжилася у лiжку, Сашко, прикривши дверi з кухнi, щоб не будити, готував для своєї Снiгуроньки каву. Хай поспить. Вона ще ж дитя.

Iнна ВАСИЛЬКО

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк: №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

Середа, 5 січня 2005 p.