Середа, 2 лютого 2005 p.

«Доброго дня! Прочитала на сторінці газети «Подільська радниця» за 8 грудня, як замерзли в Стрижавці лелеки. Тож і я хочу розповісти про цих священних птахів.

Жив у Стрижавці Костя Євтушенко. У важкі післявоєнні роки ще малим пас у людей корів. Босий, на стерні худоба, а недалеко ходить величний птах, якого малий любив до нестями. Біжить за лелекою, щоб ближче підійти, хоча б добре роздивитися, а лелека іде все далі і далі і, нарешті, злітає. Ноги подряпані об стерню до крові, печуть, а любов до птаха не проходила.

Минали роки. Мріяв зробити гніздо для лелек. Хтось дав обід від колеса, закріпив його на старій груші восени з надією, що весною прилетять лелеки і зроблять гніздо. Взимку був сильний вітер, і колесо впало. Мрія не здійснилася.

Невдовзі захворів дідусь. Ліва сторона була паралізована. 12 років був хворий.

Кожен раз, проходячи повз Сашин і Наталин двір (той, де замерзли лелеки), дідусь із заздрістю задивлявся на те гніздо. Сумував. Потайки від усіх назрівали плани — на колишньому сміттєзвалищі біля ставка мріяв змайструвати і поставити двох лелек. Про це знали у селищній раді. Заготовив матеріали, але сам не міг зробити, хвороба не давала. Обіцяли допомогти, але невдовзі дід Костя помер. Плакала онучка Юля за своїм дідусем. Дуже його любила. Коли хоронили дідуся, Юлю забрала в машину бабуся Галя, знайома, котра приїхала на похорон. І коли вони приїхали на цвинтар, то там стояв лелека, і в небі теж кружляли лелеки.

Юля плакала, а бабуся сказала: «Не плач, Юлечко, твій дідусь перетворився в лелеку». Поховали дідуся. Із запізненням на похорон приїхали його племінники. Коли приїхали на цвинтар, зграя лелек, наче глядачі, літала. Майже кожен вечір на город наш від ставка прилітав лелека і, як наглядач, перевіряв, чи все вдома гаразд. Не раз Юля бігла і кричала: «Дідусю, не тікай, не лети від нас». Але все дарма. Душа дідуся, яка, на нашу думку, «вселилася» у цих диво-птахів, оберігала нас.

До сорока днів лелека ходив по городу. А потім — пустка...

Сумно стало. Восени почула бабуся Ніна клекотання лелек. Над хатою пролітали птахи, і один відстав. Птахи повернулися і забрали його.

Заплакала бабуся, помахала їм вслід рукою: «Прощавайте, повертайтеся, чекаємо на ваш приліт!»

Не здійснилася мрія діда Кості...

Дійсно, лелека для нас — священний птах. Скільки ще в природі є нерозгаданого.

Не залишаймося байдужими до птахів, допомагаймо їм, бережімо їх. Вони наші друзі».

Вінницький район

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 21

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com