Середа, 2 лютого 2005 p.

На 40 років подружнього життя, так зване «рубінове весілля», прийнято дарувати ювелірні прикраси з рубіном. Втім, вінницький письменник Віктор Тимчук вважає, що жодними коштовностями він не зможе віддячити своїй ніжній і мужній, сильній і мудрій дружині Галині за велике кохання і щоденну підтримку.

– Одружилися ми 27 січня 1965 року, — пригадує Віктор Мефодійович. — Галя щойно закінчила школу, я тоді працював кореспондентом обласної газети. Гучного весілля не справляли, зібралися найближчі друзі. Між іншим, за свідка був відомий нині письменник Леонід Пастушенко. I так ось, плече в плече, аж не віриться — 40 років! Виховали доньку Лізу, онучку діждали, зараз Віка — студентка Київського інституту бізнесу...

Розчулений «молодий» процитував присвячений дружині вірш:

Наше життя — мов поле у стерні,

Але стерня — то золота солома,

Що в давнину була для всього дому

Щасливим дахом і на вічні дні.

Наше життя — не поле у стерні,

Коли є друзі, рідні і кохана -

Моя дружина саме Богом дана,

I в цьому світі з нею ми одні.

I йдемо вдвох стернею й лугом-цвіт,

Який для нас не знатиме покосів,

То не біда, що вже настала осінь -

Попереду багато спільних літ!

Володимир Мефодійович не приховує, що Галині Степанівні доводилося несолодко («усі ж письменники трохи ненормальні!»), але попри усе вона створювала для нього усі умови для творчості.

– Це завдяки дружині я видав 16 книг і став лауреатом обласної літературної премії ім. М. Трублаїні та Всеукраїнської ім. М. Коцюбинського.

До речі, романи та пригодницькі повісті Віктора Тимчука ніколи не залежувалися у книжкових крамницях. Любителі детективного жанру і сьогодні захоплюються Арсеном Загайгорою, котрий, вперше з’явившись у романі «Без дозволу на розслідування» (автор написав його за 3(!) місяці), став героєм кількох творів.

– Галині Степанівні доводилося багато чим жертвувати заради мене, — зізнається Віктор Мефодійович. — Але вона робила це і продовжує робити завжди з готовністю і розумінням. Я часто їздив у відрядження, звідки щоразу привозив доньці іграшки. Цілий мішок назбирався. Мабуть, тому, що сам виріс без цяцьок. З дитинства мріяв про паровоз. I знаєте, дружина торік таки подарувала. Цілу іграшкову залізницю!

Хіба не диво? Галина Степанівна і справді дивовижна жінка! МУЗА! Навіщо такій рубіни?

Iнна ЧЕРВIНЧУК

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com