ХТО СКАЖЕ, ЩО ЙОМУ 84? У цьому році професор ВДПУ Іван Заєць відзначив сорокаріччя свого моржування
Івану Івановичу Зайцю — 84. Але, незважаючи на такий поважний вік, його можна побачити з онуком на ранковій пробіжці, поспішаючого на пари в університет або на річці, де взимку він як справжній морж із задоволенням пірнає в ополонку. Донедавна професор Заєць кожного літа виїжджав із своїми студентами на археологічні розкопки. А вільний час він віддає науці — тільки за останні роки в нього вийшли 4 монографії, в тому числі повість-спогади «Далеке і близьке», та понад 120 наукових праць.
Все було в житті майбутнього професора: і злети, і падіння. Але всього доводилось добиватися самому... Навіть рятувати батька від комуністичної системи. У 1938 році під час сталінських репресій його батька Івана Михайловича заарештували, звинувативши у спекуляції. «Трійка» винесла вирок — 10 років колонії. Щоб бути ближче до батька і хоч чимось йому допомогти, Іван Іванович вступає на історичний факультет Криворізького учительського інституту. Саме в цьому місті відбував покарання Іван Михайлович. Вже під час навчання, з допомогою секретаря місцевої комсомольської організації, Іван Іванович звертається до суду з касацією і добивається пом’якшення вироку. Строк було зменшено до 5 років.
Та вчитися спраглому до знань сільському юнаку довелося недовго. Дирекція інституту, довідавшись про судимість батька, вказала йому на двері.
Тоді, аби захистити добре ім’я батька, він їде в Москву. Звернувся секретаря Верховної Ради СРСР, а сам вирішив дочекатись рішення. Жив на вокзалах, харчувався чим міг. Десь через тиждень пішов у Верховну Раду. Секретарка була дуже здивована такою напористістю, але по-доброму порадила: «Їдь додому. Якщо все, що ти написав про батька, правда, за кілька місяців батько буде вдома».
...6 лютого 1940 року Іван Михайлович Заєць був звільнений.
Після звільнення батька і його реабілітації Іван Іванович пройшов відбір і вступив у Охтирське піхотне училище, яке успішно закінчив 11 червня 1941 року. Лейтенантські погони Іван Заєць отримував разом з Василем Пориком, майбутнім національним героєм Франції.
Далі була війна, яка закинула його в Ростов-на-Дону.
Там він зустрівся з Порфирієм Івановим. «Цей чоловік вплинув на мене дуже сильно, — каже Іван Заєць, — хоч його сприймали тоді як психічнохворого. Мене ще тоді зацікавило, як може витримувати організм, якщо він цілий рік, і в мороз, і в спеку, ходить босоніж. Почав розпитувати. Порфирій Іванов відповів коротко: «Зніми мундир капітана і віднови ходу дитинства».
Всю глибину сказаного зрозумів лише через 20 років. До того часу стан здоров’я значно погіршився. Давалися взнаки бойові рани. Після автомобільної аварії в Австрії у 1952 році Іван Іванович сильно набрав у вазі (важив більше 100 кілограмів). Під час роботи над дисертаційним дослідженням багато палив. Настав час щось робити із своїм здоров’ям.
Саме в цей важкий для себе період Іван Заєць повернувся обличчям до природи. У 1965 році у Вінниці відбувся показовий заплив моржів. Серед його учасників був і пан Заєць.
Поради від Івана Зайця
В усьому потрібно знати міру. 1-2-3 хвилини у воді цілком достатньо для оздоровлення.
Потрібно знати свій організм, і він сам підкаже вам, як потрібно загартовуватись і скільки.
При високому тиску ні про яке моржування не може бути мови.
Поступовість — запорука успіху. Не варто починати моржувати взимку. Обливатись холодною водою треба з літа, а потім, поступово знижуючи температуру води, приступати до зимового плавання.
Після виходу з води не слід витиратись. Потрібно накинути бавовняний одяг. Хвилин через 10-15 ви відчуєте себе як у парилці.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =