Газета "Подільська радниця" (м. Вінниця, Україна)

Нещодавно в їдальні колишньої Ямпільської райсільгосптехніки святкували весілля. Кажуть, було весело і добре, що без жертв... А нареченій, яку я добре знаю — дитя ще зовсім — дванадцять рочків всього… Бідна-пребідна родина.

За кілька місяців до цього весілля я запитував ту дитину, чого вона до школи не ходить. І чув відповідь: «Не маю, дядьку, в що взутися і вдягнутися. Та й меншу хвору сестричку немає кому іншому бавити, крім мене…». «Так то ж цигани, така кров! — вигукнуть деякі дуже мудрі мої земляки, — їм і в дванадцять років можна під вінець». А цигани хіба ж не діти? У них що, інша фізіологія? Їх дитинство що, вже не захищається законами? Через дев'ять місяців ця дитина може народити ще одну дитину.… А це ж не тільки дуже дороге в наш час «задоволення»... У Біблії сказано, що в муках жінки народжуватимуть своїх дітей. Але ж то жінки, а не діти! Я чоловік і можу лише уявити, які то муки — народжувати у такому віці. Це, мабуть, одні з найтяжчих тортур, катувань. Між тим, Конституція говорить, що найбільша цінність у нас — життя людини. То чому ж правоохоронці, влада не захищають цю цінність?.. Навіщо ті закони, як на них, вибачте, чхати хотіли?!

Якось, вже після того весілля, із однією київською знімальною групою мені довелося побувати в ямпільських циганів. Отож там мій київський колега, який живе в столичному комфорті, побачивши цю пару молодят, захоплено вигукував: «Так це ж наші Ромео і Джульєтта! Чи не так?!» А вона, худенька, в старенькому дитячому пальтечку з обірваними гудзичками на ньому, дивилася на нього і збагнути не могла, про кого цей дядько щось там меле? Не інакше, як про якихось київських циганів, котрих вона не знає?.. Бо ж хіба їй до знання вершин світового мистецтва, як до школи майже зовсім не ходила?! Хто відібрав її школу, її дитинство? Злидні. Безпросвітні злидні.

Як народжуються діти, я детально розповів своєму синові, коли той був ще в дитсадковому віці. Вже тоді він твердо знав, чому і коли дорослі люди одружуються, чому маленька дівчинка може вмерти, якщо б народжувала дитину. А про яке нормальне статеве виховання можна говорити в цих родинах, при крайній бідності, при якій і презерватив недосяжна розкіш, а шматочок торта, сто грамів цукерок — вершина блаженства, за які запросто можна і заміж вийти хоч на один раз чи назовсім!..

У кабінет до начальника служби у справах неповнолітніх Ямпільської райдержадміністрації Лариси Валентинівни Мелентьєвої мене привела незвичайна справа. Діана Манукова з Михайлівки у п'ятнадцять років народила дитину і вже майже шість місяців не може добитися отієї так званої соціальної допомоги, яку надає держава одиноким матерям. Крім довідки з Бабчинецької лікарні про народження там в 1988 році дівчинки, яку 37-річна Євгенія Василівна Манукова взяла нещодавно для того, щоб хоч якось підтвердити, що Діана — її дочка і живе на цьому світі законно, — ця молода мама не має, як кажуть, нічого. Отож, пішла Діана з цією маминою довідкою до відділу соціальної допомоги, а там кажуть: «Давай паспорт, допомога по паспортах надається, а не по таких папірцях»... А де їй було взяти паспорт у 15 років?... От і ходить по кабінетах, допомоги просить...

За словами начальника управління юстиції Ямпільського району пана Анатолія Садовського, за минулий рік лише двоє дівчат вийшли заміж у районі в 15 і троє — у 16 років. Про весілля у дванадцять років навіть у центрі міста цей начальник почув вперше лише від мене і щиро здивувався...

- Малолітніх мамок ми починаємо виявляти, як правило, з першого вересня, коли діти до школи починають ходити. Вчителі дають сигнали. Їдемо, з'ясовуємо, і виявляється, що дитина вже начебто і не дитина, а молода дружина... А ще нам сусідня Молдова дуже «допомагає» в цьому дитячому заміжжі. Стали ми з’ясовувати торік, чому не ходить до школи тринадцятирічна дівчинка з Придністрянського. Виявилося, що вона вийшла заміж за повнолітнього громадянина Молдови, який невідомо як перетнув кордон і... одним словом, проживає зараз у селі з нею.

Щодо правових ускладнень, то, за словами пані Мелентьєвої, нею було заявлено в прокуратуру про одне з таких дитячих одружень. І вона отримала відповідь — якщо, мовляв, насильства не було, а живуть у мирі і злагоді, то хай собі живуть на здоров'я. Між тим, закон на це має, м'яко кажучи, іншу думку. Стаття 22 Сімейного кодексу: «Шлюбний вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіка — у вісімнадцять років». Стаття 23 цього документа: «1. Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. 2. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам». Про нижчий віковий поріг сказано лише в Кримінальному кодексі...

Василь КIЗКА, Ямпіль

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк: №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10

Середа, 30 березня 2005 p.