Газета "Подільська радниця" (м. Вінниця, Україна)

Черлений – красний, гарний (застаріл.)

Неподалік шляху, що веде з Вінниці на Гнівань, над мальовничими берегами прадавнього Богу відкриваються залишки руїн давнього Черленківського замку, відомого ще з ХIV cтоліття. На жаль, нині навіть місцеві мешканці не можуть нічого певного сказати про походження цих руїн. Розкриємо вікову таїну Черленківщини.

Село Черленків з’явилось наприкінці XIII cтоліття. Згодом воно отримало статус містечка і стало називатися Черленградом. Як місто його було засновано водночас з Вінницею – більше ніж 640 років тому. Ось як це було.

Середина XIV сторіччя. Бідою для Поділля було те, що через нього проходив Кучманський шлях – один з основних шляхів для ординських вторгнень. Нападники завжди прагнули захопити якнайбільше ясиру. Малих і старих убивали. Полонених гнали пішки, вбиваючи дорогою поранених і хворих. Потім бранців ділили і доставляли на невільницькі ринки на Дунаї та в Криму.

Але у 1362 році литовський князь Ольгерд одержує перемогу над ординським військом і все Поділля стає складовою частиною Великого князівства Литовського.

Після перемоги Ольгерд передає Поділля у володіння своїм чотирьом племінникам – братам Коріатовичам. І ті, щоб боронитися від кочовиків, закладають цілу низку фортець — Кам’янець, Бакота, Смотрич, Меджибіж, Скала, Веніца, Черленград, Бряслав. Фортеці контролювали найважливіші шляхи і переправи через ріки. Саме біля такої переправи і було розташоване поселення Черленків.

Магдебурзьке право надавало місту велику автономію і право на свій герб. Черленків отримує його у 1448 році (а Вінниця домоглася цього лише у 1640 р.) Згодом він стає і релігійним центром Поділля. На початку XVII століття тут містилися два монастирі – уніатський і католицький.

Але доля готувала Черленграду страшну біду. В 1624 р. войовнича буджацька орда на чолі з Кантемір-мурзою під час жорстокого нападу на Поділля захоплює і руйнує Черленківський замок, вщент спалює місто.

З тих часів місто-фортеця вже не відновлювалося. Замок, щоправда, було відбудовано, але це вже був звичайний панський маєток. Із історичних джерел відомо, що село Селище виникло в кінці 1620 року на місці спустошеного ордою давнього Черленграда. За значенням слова, селище – це залишки зруйнованої давньої осади, як і городище – залишки давнього укріпленого поселення або міста.

Після ворожих набігів і варварського нищення ординцями відновлене містечко Черленків було назване Новим Черленковим.

Але минали роки, і пережите дідами й прадідами лихо поволі стало забуватися, згарища та руїни заросли і заховали завдані землі і людям рани. Поступово почалася забудова і на незайманій землі селища. Ця частина поселення, за існуючими тоді традиціями, отримала назву – Старий Черленків, Седлище. А згодом назва Седлище (Селище) замінила назву і всього села, ставши офіційною до сьогодення.

Історично сталося так, що на черленківських землях виникло два поселення з тотожними назвами: містечко Черленків (згодом Черленград, село Новий Черленків, Седлище, Селище) і за 3 км на північ, на правому березі Бугу, село Черленків (згодом село Черлісків, Ціліньків, яке у ХХ ст. територіально і адміністративно ввійшло до складу села Бохоники).

Подальше будівництво Черленківського замку належить і до заслуг одного з найдавніших українських шляхетських родів Черленківських, котрі були одним з відгалужень відомого боярського роду Кмітичів.

Юрій Кміта-Черленківський був брацлавським войськовим (помер до 1605 р.), його син Іван – брацлавським земським суддею (1611–1616 роки), а онук Сільвестр – брацлавським земським писарем (1628–1629 роки) і одним із опікунів Києво-Могилянської колегії, названих у заповіті Петра Могили.

У 1670 р. всі черленківські маєтності успадковує син пана Сільвестра – Атанас Черленківський. Та після потрясінь, пов’язаних з великими козацько-селянськими повстаннями, в трагічні часи Руїни, постригся Атанас в ченці уніатського ордену св. Василіана в Черленківському монастирі і, запросивши почаївську братію, віддав їй у заклад ще й сусіднє село Рівець. Сюди ж втекли із знищеного козаками Вінницького монастиря домініканці. Замок перетворився у подвійний кляштор (монастир): на першому поверсі возносили славу Всевишньому домініканці, на другому – василіани.

Романтичні легенди пов’язані із залишками в Селищі однієї із веж замку.

За словами краєзнавця Д. В. Малакова, вежа з 1800-х років стала склепом дому Щеньовських. Домовини в ній висіли на ланцюгах. Ззовні вежу оштукатурили, звели купол і портик у давньогрецькому стилі. Нині ж усипальня – кутова вежа замку – являє живописне видовище руїни.

Місце дійсно гарне – на краю плато, що круто обривається до широкої долини Південного Бугу. Заплава із заливними луками, віковий ліс на віддалених пагорбах і річка, що «малює» хитромудрі меандри. Біля найкрутішого її повороту стоїть масивна, відкрита всім вітрам, зяюча порожніми отворами великих вікон стара вежа з великими артилерійськими амбразурами у нижньому ярусі.

Неподалік видніються залишки другої вежі. Вона стоїть над дорогою, що вела до колишнього дерев’яного мосту через Буг. Неподалік від мосту, на другому березі Бугу, ще у 1885 р. був збудований водяний млин із загрібним колесом – проста і надійна споруда, змурована з сірого граніту. Ось, власне, і все, що залишилося на згадку про колишніх черленківських (а згодом – селищанських) дідичів.

Місцеві старожили розповідають про начебто незвичайної довжини підземні ходи, які ведуть з Селища у Вінницю і в Жмеринку.

Костянтин ЗАВАЛЬНЮК, Анатолій ЗАВАЛЬНЮК

P.S. Після знищення Черленграда домініканський монастир перебирається у Вінницю, а Черленків (Селище) стає просто селом Тиврівського району. Втім, хто знає, якби карти історії лягли по-іншому, може, ми б з вами писали на листах адресу: село Вінниця Черленградської області.

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк: №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

Середа, 13 квітня 2005 p.