Газета "Подільська радниця" (м. Вінниця, Україна)

Народні депутати, естрадні зірки та просто звичайні люди — часті гості у 92-річної румунської провидиці. Порахувати, скільком допомогла пані Валентина, нереально. А от втекти від особистих негараздів їй самій не вдавалось. У ВВв загинув її чоловік. Нещодавно перестало битись серце молодшого сина, фотографа та заслуженого журналіста України Володимира Очеретного. Своїми знімками він прославив наш рідний край на весь колишній Союз і навіть Європу.

Теплого весняного дня, на Великодню п'ятницю 1913 року, на світ народилася дівчинка. Можливо, у цій події не було б нічого цікавого, якби новонароджена, яку назвали Валентиною, не походила від давнього роду румунських відьом.

Її бабуся була відомою у районі знахаркою. Люди чергами стояли біля їхнього будинку. Бабуся весь час казала маленькій Валентині: «Запам'ятовуй моє вміння, доню, вчися! Ти ще не одній людині допоможеш!»

Років після тієї розмови пройшло багато. Валя пережила Жовтневу революцію, голодомор 33-го року, Велику Вітчизняну війну. Сьогодні жінці вже 92 роки. До її невеличкої оселі у глухому кутку Тиврова з'їжджаються багато людей звідусіль. Валентина Василівна не питає, хто вони. Хоча в місті подейкують, що бачили і деяких народних депутатів перед виборами, і зірок естради.

Вулицею, де розташований її будинок, інколи неможливо пройти. Колони «джипів», «Мерседесів» та звичайних «Москвичів» вишиковуються у чергу. Сюди їдуть ті, хто втратив надію на лікарів та дорогі препарати. Мудрість та старовинні бабусині рецепти, подільські трави — все це величезний досвід Валентини.

I звичайні гральні карти в руках Очеретної не обманюють. Комбінації, в які вони складаються, безпомилково пророкують кому радість, кому печаль. Тиврівчани ще до початку другого туру президентських виборів знали, що перемога буде саме за Ющенком. Бабця Валентина пророкувала, що Україною будуть керувати чоловік та жінка. Збирачам бюлетенів переносних виборчих дільниць вона говорила, що Януковичу нічого не світить, окрім печалі та розчарування. Та ті не вірили. Дарма.

- От побачите, перемога буде за мною, — на єхидність відповідала старенька. — Так само спочатку не вірили, коли я казала, що Сталін визволить Україну від фашистів.

У післявоєнні роки де тільки не працювала Валентина Василівна, щоб виховувати двох синів. Але найбільше в її пам'яті залишилась служба в Тиврівській районній прокуратурі. Там вона пропрацювала 18 років кур'єром. Хтозна, скільком правоохоронцям її поради допомогли розв'язати заплутані справи. Фото Валентини Василівни прикрашало і Дошку пошани Тиврівського району. Жінка була однією із найкращих кухарок по перших стравах. Кілька тижнів тому, не втримавшись на льоду, впала Валентина Василівна і поламала одну ногу. Сьогодні вона прикута до ліжка. Лікарі кажуть, що незабаром одужає. Поки бабуся-ворожка не пересувається, її доглядає молодша невістка. До низеньких дверей приходять багато людей. Хоча Очеретна зараз і не може ворожити, до неї просто навідуються з гостинцями. Адже немає в Тиврові практично жодної людини, яка б не поважала стареньку.

На запитання, чи не боїться Валентина Василівна гріха за те, що порушує церковні закони, відповідає: «Гріх, коли вбиваєш або обмовляєш людину. А те, що роблю я.., не знаю, в усякому разі, нікому нічого поганого ніколи не зробила». А секрет довголіття у пані Очеретної простий.

- Довге життя від Бога. Скільки він дасть, стільки і проживеш.

Аріна КАНТОНIСТОВА

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк: №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

Середа, 27 квітня 2005 p.