Газета "Подільська радниця" (м. Вінниця, Україна)

О 21.37 у суботу, 2 квітня, життя у Польщі ніби зупинилось. Черга в маленькому магазинчику на заправці не рухалась. І продавець, і покупці втупилися в екран телевізора, де чорний рядок під портретом Кароля Войтили сповіщав, що Іван Павло Другий, Папа Римський — помер.

В єдиному ритмі, за велінням свого серця поляки потягнулися до костьолів. За 15-20 хвилин тисячі поминальних лампад із запаленими свічками освітили вулиці Кракова, Ченстохова, Варшави і сотень інших міст. Люди молилися всю ніч і просили Бога гідно прийняти свого великого земляка.

Всі сподівалися, що понтифіка хоронитимуть у Кракові, з яким пов'язана майже половина його життя, а коли стало відомо, що його поховають, згідно з традицією, у Ватикані, то поляки надіялись, що хоча б серце цієї великої людини буде перевезено на батьківщину і захоронено у Краківському костьолі.

Так свого часу у костьолі біля варшавського будинку Шопена поховали серце відомого композитора, тіло якого покоїться на паризькому цвинтарі.

Нам би навчитися так берегти свої святині... і національну гордість...

У вікні краківської резиденції Папи, звідки він зазвичай звертався до мирян, — його жалобний портрет, жовті тюльпани і нарциси. А під вікном — тисячі прихожан, їм вже було не до гіацинтів, які щиро розцвіли в ті дні під їх ногами, вони разом з Карольом Войтилою відходили в інший світ. Клумби і газони були заповнені згорьованими людьми. Відправи проходили і в кафедральному костьолі у Вавелі, і в тому, де колись правив Іван Павло Другий, і в усіх інших, і всі вони були переповнені, а на вулицях горіли поминальні свічки, і по бордюрах стікав віск...

Певне, у ті перші п'ять днів не було такого поляка, який би не поїхав помолитися за Папу до Ченстохова на Ясну Гуру. Мабуть, Матка Боска Ченстоховська почула їхні молитви...

На перших сторінках газет, які безкоштовно роздавались на вулицях, був красивий портрет Папи Римського і написано, що він вирушив до Бога.

- Понтифіку є за що віддати шану, — казав мій випадковий знайомий пан Владислав, — і Радянську імперію допоміг побороти, і Польщу до Євросоюзу швидше наблизив, і українцям допоміг. Молився за перемогу народу на Майдані. А скільки конфліктів в усьому світі за його сприяння вирішувалися мирно, і вибачився перед православними за давні непорозуміння між ними і католиками... А скільком людям допоміг, прагнучи зблизити всі віри. Такого поляка більше не буде, і це для нас дуже велика втрата...

І не лише для поляків. Католики і люди доброї волі всього світу сумують за Іваном Павлом Другим, символом справжньої віри, і сподіваються, що його буде канонізовано. У одному з костьолів Варшави під час відправи ксьондз прочитав «Отче наш». Після того всі миряни взялися за руки і побажали один одному добра. Мені потис руку старший чоловік, і ми обмінялися співчутливим поглядом. І, певно, в цю мить таким розуміючим втрату співчутливим поглядом обмінялася вся сорокамільйонна польська нація.

Мабуть, у своєму горі вона стала ще сконсолідованішою і сильнішою. А мені, крім щирого співчуття, дуже хотілося їм позаздрити. Боже, які вони дружні, які вони у всьому єдині, одним словом, європейці.

Анатолій ЖУЧИНСЬКИЙ. Краків, Ченстохов, Варшава

Коли верстався номер, стало відомо, що 265-им Папою Римським конклав кардиналів обрав 78-річного Юзефа Ранцінгера. Німець за походженням, новий понтифік обрав собі ім'я Бенедикт XVI.

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк: №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 21

Середа, 27 квітня 2005 p.