Газета "Подільська радниця" (м. Вінниця, Україна)

Скажете, не може бути! Але такий прецедент справді мав місце у Ніжині. Коли про нього згадали на засіданні Національного прес-клубу реформ, який проходив у Києві з питань небезпеки хімічного забруднення земель, мимоволі пригадалась анекдотична за своєю суттю фраза з учнівського твору: «Якщо ми забруднюватимемо природу, вона нас з’їсть».

Природа дійсно жорстоко мстить людині за її недолугість у агровиробництві. Досить того, що ми пожинаємо негативні наслідки аварії на ЧАЕС, як останнім часом загострилися проблеми, пов’язані з агрохімізацією.

Провідний науковий співробітник Інституту землеробства Української академії аграрних наук Світлана Корсун зазначила, що вперше про це заговорили у 70-х, пов’язуючи забруднення сільгоспугідь з надмірним застосуванням міндобрив та гербіцидів. Останніх 10-15 років кількість меліорантів, які вносять на поля, різко зменшилася. Якщо у 90-х роках вносилося близько 140 кг на гектар, то зараз – від сили 10-20 кг/га (за кордоном цей показник – 200-300 кг/га). Здавалося б, порушений раніше дисбаланс мав би вирівнятися. Але – ні! Зараз говорять вже про деградацію грунтів. Близько 36% земель України, за даними Харківського інституту грунтів, еродовані, 26% — мають підвищену кислотність, 10% — засолені й солонцюваті, а 9% — перезволожені та заболочені. Разом з тим, у грунтах нагромадилася велика кількість важких металів, інших шкідливих речовин. Індикатором їх забруднення є вода, про що красномовно засвідчив випадок з немовлям у Ніжині. Це ж яка концентрація азотних нітратів була у тому колодязі, звідки брала питну воду матір немовляти!

Втім, «sos» треба кричати і з приводу забрудненої сільгосппродукції Адже кількість нітратів у буряках, моркві, капусті майже у всіх регіонах перевищує норму в 1-1,2 раза, міді – в 1-1,3 раза. Бомбою уповільненої дії можна назвати і 5 тисяч недіючих в Україні складів отрутохімікатів, де є близько 20 тисяч тонн залишків пестидиців та гербіцидів, котрі постійно отруюють довкілля.

Забруднені грунти – забруднена вода – забруднена сільгосппродукція, а відтак погіршення здоров’я нації. Розірвати цей ланцюжок, на жаль, неможливо. Тому тут слід переглянути підхід до реформування. За словами ректора Державного екологічного інституту Міністерства охорони навколишнього середовища України Олександра Бондара, розпаювання, видача державних актів на землю – це «джин у пляшці». Адже видано близько 4 млн. актів, але в жодному з них немає екологічних обмежень. Тим часом чимало непорядних суб’єктів господарювання заради миттєвої економічної вигоди буквально «напічкують» землю хімікатами. Що їм, що високорівневі чорноземи за рік-два перетворюються на неродючі пустирі, головне, що у кишенях осіли кругленькі суми.

На засіданні обговорювалося також питання оптимізації ландшафту. Виявляється, для того, аби забезпечити громадян України продуктами харчування, потрібно всього 15 млн. га ріллі. У нас же на ринку у надлишку ще приблизно стільки ж. Її слід повернути природі. До речі, ст.186 Земельного кодексу передбачає відповідальність людини за використання землі. Цілком ймовірно, що незабаром в Україні запрацює екологічний аудит.

Iнна ЧЕРВIНЧУК

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк: №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

Середа, 11 травня 2005 p.