"МОЯ ДОНЕЧКА ПОМИРАЛА, А ЛІКАР КАЗАВ, ЩО ВОНА... СИМУЛЮЄ". У Вавилоні за смерть пацієнта лікарю відрубували руки
Мені завжди ніяково, коли в редакцію приходять жінки у чорних хустках. Бо це – людське горе, біда. Як їх розрадити, де знайти слова співчуття? Отак зненацька застала мене в редакції і Катерина Марценюк із Студениці Тиврівського району.
- Не про таке весiлля мрiяли для доньки... Але недогледiли свою Танечку, не вберегли... – заплакала. – А вона ж так просила: «Заберiть мене з лiкарнi!»...
За словами Катерини Андрiївни, 23 квiтня у її 21-рiчної доньки рiзко пiднялася температура. Аспiрин не подiяв, а тому викликали «швидку».
- Приїхала бригада, зробила укол, але до лiкарнi везти не захотiли. Мовляв, на вихiднi все одно нiхто нiчого не робитиме. Та й, сказали, що у Танi нiчого серйозного. А пухлину на спинi у доньки квалiфiкували як змiщення хребта. Проте наступного дня Танi погiршало, у неї почало вiднiмати ноги. Ми знову зателефонували на «03». Привезли доньку у 2-у Вiнницьку лiкарню о 9-й ранку. Але поки спромоглися зробити рентген (ще й нагримали, що ми ходимо там «усякi»), поки пройшли усi кабiнети, то в палату зайшли вже о 14.20. Молодий лiкуючий лiкар написав список необхiдних медпрепаратiв, я усi їх купила. Але того дня Танi у лiкарнi нiчого не робили. А наступного дня лiкар сказав, що потрiбно зробити УЗД, але такий апарат є лише в обласнiй лiкарнi i черга на нього — мiсяць. Втiм, сказав вiн, вони самi домовляться, а менi велiв подумати над його словами. I все допитувався, чи у мене проблема з грiшми.
Ввечерi Танi стало зовсiм зле. Тиск впав до 90 на 55. Коли ж я сказала лiкарю, аби щось робили, почула, що з таким тиском можна жити, i вiн десь пiшов. Ще сказав, що це у Танi iстерiя, що там нiчого страшного немає, це вона симулює. Тим часом донька почала задихатися. Я в ординаторську – там зачинено. Почала стукати. Нарештi лiкар вийшов: «Ну, що там таке сталося?» – запитав. Правда, зайшов до палати, сказав пiдкласти Танi подушку, щоб легше було дихати. I знову десь пiшов. Коли ж я розкрила доньку, побачила, що у неї стали жовтi ноги i спух живiт. Наробила крику – i мою дитину забрали в реанiмацiю. Сказали, що вiдкачуватимуть рiдину з легень. А потiм... Я бачила, як метушилися медсестри з якимось червоним чемоданом. Швидше за все, то був електрошок. Але пiдключити його вони, мабуть, так i не змогли, бо все бiгали вiддiленнями у пошуках «переноски». Не допомогли й лiки, яких я накупила згiдно з списком на 300 грн. Рятувати мою Танечку було вже пiзно... Коли її везли, як менi сказали, на УЗД, я вхопила її за руку i зрозумiла, що вона вже мертва.
Наталя, старша сестра покiйної Танi, не могла стримати обурення:
- Можете уявити наш стан, коли нам повiдомили: «Ваша родичка померла. Не кричiть, не галасуйте, вона потрапила до нас у дуже важкому станi. Ми робили, що могли. Приходьте вранцi...» А коли ми вранцi прийшли i попросили повернути невикористанi лiки (адже навряд чи їх усi використали за годину до смертi Танi), персонал довго крутився, щось шукав, зрештою, винесли прострочену глюкозу та ще якiсь дешевi препарати. Потiм до нас вийшов лiкуючий лiкар сестри i сказав, що не знає, чому так сталося. Це ж яка професiйна недбалiсть! Я вважаю, що Таня померла через халатнiсть лiкарiв. А вона ж до останньої хвилини була при свiдомостi i так не хотiла помирати!...
...10 червня Тетянi Марценюк мало виповнитися 22 роки. Вона закiнчувала 5-й курс Тернопiльської академiї народного господарства. Водночас працювала на кондитерськiй фабрицi. Її любили рiднi, друзi, колеги по роботi. I, здається, небо прихилили б, аби вона лише жила. Батько вже збирав папери, щоб взяти кредит на її лiкування. Не встигли...
- Тепер, мабуть, — казала згорьована матiр, — випадок з Танею розцiнять як нещасний. Мовляв, не було можливостi попередити. Коли вона померла, комiсiя iз 40 лiкарiв розбирала причину смертi. Чому ж не скликали такої комiсiї, коли треба було поставити правильний дiагноз, щоб лiкувати?
Пробачати медикам смерть доньки та сестри Марценюки не збираються. Як заявили в редакцiї – мають намiр судитися. Прокуратурою Замостянського району м.Вiнницi по даному факту вже порушено кримiнальну справу.
Нагадаємо, що у Кримiнальному кодексi України є кiлька десяткiв статей, якi прямо стосуються професiйної дiяльностi лiкарiв. От тiльки довести професiйний злочин надто складно. Адже у середовищi медикiв iснує таке поняття як «честь мундира»: своїх вони «не здають». Колись було по-iншому. У Вавилонi, наприклад, за смерть пацiєнта лiкарю вiдрубували руки, а на Русi за це страчували...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
