СПРАВЖНЄ СВЯТО КУПАЛА - У НАЙКОРОТШУ НІЧ РОКУ. Вінницькі козаки повернули цю традицію
Вінничани, які побували того дня у парку Дружби народів, були здивовані — чому це свято Купала святкується 24 червня, а не 7 липня, як усі звикли? Виявляється, що 7 липня — це Різдво IІоанна Хрестителя. А от наші предки-язичники свято Купайла завжди святкували 22 червня — в першу ніч після літнього сонцевороту.
Отже, того вечора вінницькі козаки козацького полку ім. Івана Богуна показали вінничанам, як усе відбувалося тисячі років тому у наших предків.
Це свято символізує народження літнього сонця Купайла і завершує панування весняного сонця Ярила. У цей час небесне світило перебуває у куполі — найвищій небесній точці. Звідси і купол — Купайла.
На Вишенському озері стояли дві ляльки — Марена і Купала, які вказують на чоловіче і жіноче божество. Ці дві дійові особи робляться відповідно хлопцями і дівчатами окремо. А поєднання чоловічої і жіночої стихії породжує життя, яке на святі символізує гілка верби — Купайлиця.
Найдивовижнішим дійством було видобування живого вогню. Дерев’яні палиці, а між ними — стовп, який з’єднує небо і землю. І ось коли сонце починало сідати, спочатку сильні хлопці-козаки (потім до них приєднались бажаючі), обв’язавши стовп мотузкою, перетягували його один до одного. І таким чином чекали на появу справжньої іскри, від якої мали запалити Купальське вогнище...
Усі хвилювалися — а раптом не буде іскри? Ось хлопці вже хвилин п'ять натужно розтирали дерев'яні бруски. Піт стікав з чола, руки стирали у кров, але, як предки, витісували вогонь. І він з’явився. Цю іскру побачили усі, від неї підпалили чотири смолоскипи (чотири пори року), якими чотири чоловіки запалили купальське вогнище, котре символізує сонце-зародок у материнській утробі.
Цікава доля і ляльок. Жіночу Марену спалюють у купальському вогнищі. Знаєте слово «зморилася»? Так, це та Марена забирає силу у людей, і навіть слово «море» пішло від неї. Воно таке велике, що забирає в людей силу. А от дядька Купала кидають у воду.
Потім запалене вогнище по колу облили молоком з медом. Виявляється, у ті прадавні часи горілки не було. І на весіллях наші предки пили молоко з медом, яке давало силу і здоров’я.
У купальський вогонь, за звичаєм, не можна кидати сміття, бо весь рік не будеш мати нічого. Тому вінничани кидали гроші: хто копійки, а хто багатший — навіть по 5 гривень кидали у вогонь.
Коли стало зовсім темно, дівчата ворожили на судженого — пускали вінки на воду. І хоча, за звичаєм, хлопці повинні були ловити їх, але вінницькі дівчата просто спостерігали, в який бік попливли ті вінки зі свічками.
Так само через купальський вогонь можна стрибати тільки зі своїм судженим. Кожен вважає за честь очиститись тричі, перестрибнувши через багаття.
Коли забави стихають, бажаючі пари йдуть до лісу шукати квітку папороті. До речі, навіть сьогодні папороть цвіте саме у ніч на 22 червня, а от 7 липня її давно вже немає. Хтось намагається знайти за допомогою квітки скарби, а хтось — більший скарб — кохання.
І хоча цьогорічне свято було першим, але, за словами Володимира Воловодюка, отамана Вінницького козацького полку, вінницькі козаки будуть відроджувати справжні прадавні українські свята. До речі, того вечора український силач 59-річний Давид Кльонов побив власний рекорд. Він підняв 32-кілограмову гирю 650 разів, таким чином за дві години чоловік підняв 20 т 800 кг ваги!
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
