"ДОНЬКА ОСЕЛИЛАСЬ У "ШАЛАШІ" БIЛЯ НАШОГО БУДИНКУ. З вікна я бачу як вона шукає на смітнику пляшки"
Тетяна Сергіївна подзвонила до редакції і, плачучи, просила допомоги. «Моя донька пішла з дому і живе просто серед вулиці, у «шалаші». Вдень і вночі вона ходить по смітниках, шукає пляшки. Як рабиня працює на того чоловіка, через якого пішла з дому».
У те, що людина може жити просто неба на одній з центральних вулиць Вінниці, тоді як зовсім поруч є рідний дім, повірити було важко. Разом з фотокореспондентом ми вирушили на вулицю Київську...
– Донька народилась цілком здоровою. Коли Неля мала йти у перший клас, повішався її батько. А бабуся взяла і показала його дівчинці. Рік дитина взагалі не розмовляла, заїкалась. Я возила її по всіх лікарнях та бабках. Лікарі сказали, що з Нелею буде все нормально, ми віддали її в школу. А невдовзі вчителька викликала мене і каже: «Ваша дитина нічого не слухає і не пише. Весь час лише малює». Дівчинку передали на комісію у психлікарню, там їй поставили діагноз — олігофренія в стадії розвитку і дали III групу інвалідності. З цього часу я її доглядаю. Нелі зараз 44 роки. Торік, якраз у цю пору, донька зникла. Я шукала її скрізь, аж поки сусіди не показали мені, де вона. З’ясувалось, що неподалік нашої багатоповерхівки, де приватний сектор, стоїть недобудований будинок. А біля нього справжній курінь, без вікон та дверей, завішаний якимось лахміттям. Там донька і осіла. Взимку перебивається по підвалах, а в цю пору — тут. Я просила її повернутись додому, навіть закривала — не допомагає. Каже, що повернеться лише за умови, як я візьму додому отого чоловіка, йому 52 роки. Але якби він був порядним, десь працював, а то нап’ється і лежить, а її посилає збирати пляшки.
Тетяна Сергіївна повела нас до того «шалаша». А дорогою показувала те місце, куди приносить доньці тричі на день їжу. Каже, що соромно — люди дивляться, але ж і доньку жаль. А ось останнім часом Неля, за її словами, зовсім не виходить до неї, видно, не пускає той чоловік.
«БЕН ЛАДЕН спокійний, поки не нап’ється»
...Про існування «шалаша» знає багато мешканців навколишніх будинків. Реакція на нього тут різна. Бабусі налаштовані категорично — розігнати. Бо, мовляв, ночами тут понаходять та влаштовують «оргії». А ось у чоловіків, які поруч грали у доміно, — своя солідарність.
– Про те, що вони тут живуть, господарка будинку знає. Вона часто приїздить. А Сергій хлопець спокійний, не п’є, нікого сюди не наводить, жодних претензій ми до нього не маємо.
Хлопчина, який кружляв велосипедом, лише посміхнувся: «Бен-Ладен спокійний, поки не нап’ється», — так прозвали Сергія за заросле бородою обличчя. Неля вийшла до нас, але була небагатослівною.
– Нас звідси ніхто не виганяє. Я пішла сюди, бо люблю Сергія. Я сама віддаю йому те, що зароблю, адже ми живемо разом. Він не примушує мене ходити збирати пляшки. Спиртного ми не вживаємо.
– Донька дивиться на інші сім’ї, і собі так само хоче, — продовжує Тетяна Сергіївна. — Якби він був нормальним, хай би сходилась. Але ж він, як розказують, залишив сім’ю, відсидів строк, пропив дві квартири, маму на той світ загнав, почав ображати батька, то прийшла сестра — забрала батька до себе. Продала квартиру, заплатила його борги. А мою доньку він тримає біля себе, бо в неї пенсія, квартира. У мене душа болить. Я зверталась у міліцію, щоб повернули доньку, але немає ніякої реакції. «Швидка» за нею не приїздить, кажуть, що шкоди ніякої вона оточуючим не робить. Я намагалась її влаштувати в якийсь заклад. Кажуть — ви мама, ви живі — доглядайте самі. Торік я клала її в психлікарню. Тоді Неля обіцяла, що більше не піде до нього. А наступного дня вдома попросилась погуляти і не прийшла.
Тетяна Сергіївна каже, що говорила з донькою, щоб та приходила додому у будь-який час дня і ночі. Бо ж вона залишилась дитиною, яку доглядала більше 40 років. Окрім Нелі, у неї ще двоє дітей, живуть у Росії. Переживає жінка, щоб після її смерті донька не пропала зовсім, хто їй, бідолашній, допоможе...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
