ПРАВНУЧКА ГРИГОРІЯ АРТИНОВА Й ДОСІ МЕШКАЄ У ВІННИЦІ
Мало хто знає, що у нашому місті й досі проживають нащадки видатного архітектора ХХ століття Григорія Григоровича. І хоча правнучка сьогодні носить прізвище Галинська, вона на сто відсотків залишається Артиновою.
У 2005 році виповнилось 145 років від дня народження першого архітектора Вінниці – Григорія Артинова. Діяльність цієї талановитої людини суттєво змінила архітектурне обличчя нашого міста. А народився міський талановитий зодчий в Ніжині, що на Чернігівщині, в родині дворянина, грека за походженням. Відомо, що старший брат Григорія Михайло також обрав спеціальність громадського інженера. Приблизно того ж часу працював у Києві.
У Григорія Артинова було дев’ятеро дітей. З них лише двоє синів. Ніхто з нащадків не продовжив династію архітекторів.
Ірина Михайлівна не стала винятком. Раніше працювала в «Укртелекомі», навіть після того, як вийшла на пенсію, без діла вирішила не сидіти. Сьогодні займається маркетингом. Не пересікаються з роботою прадіда навіть хобі вінничанки. Разом з нею у оселі проживають понад 200 хатніх вазонів. З них улюблениці – орхідеї. І хоча життя сучасниці зовсім не пов’язане з діяльністю предка, вона завжди з достоїнством залишається правнучкою першого архітектора Вінниці.
- Iрино, що для вас означає родичання з Григорієм Григоровичем?
- Можливо, це буде звучати амбіційно, але цим родичанням я горда. Це ж треба було прожити таке чудове життя, щоб після себе навіть через століття залишилось стільки прекрасного!
- Чи бували ви на місці, де раніше мешкала родина Артинових? Маєток ще зберігся?
- Цей будинок мені показувала моя бабуся Ніна Григорівна. Коли ми з нею гуляли, то частенько проходили біля музично-драматичного театру. Навпроти стояв дерев’яний будинок із зеленим дахом, а поряд фонтанчик з мальовничою галявинкою. Після того, як родина Артинових перестала в ньому жити, в їхньому колишньому маєтку розмістили паспортний стіл. Пізніше будівлю взагалі знесли.
- Напевно, у вас залишився старовинний сімейний фотоальбом?
- Слава Богу, так! Ці фотографії бережу як зіницю ока. Інколи випадає такій настрій, що хочеться пірнути в минуле життя, так би мовити, поспілкуватись з предками.
- Окрім фотографій, від минулого ще щось залишилось?
- Під час Вітчизняної війни мою бабусю разом з мамою та старшим братом евакуювали на Донбас. Повертатись додому їм довелося майже пішки. Багато того, що вдалося прихопити з собою, було розпродано дорогою. Проте вдалося зберегти з старовинного сервізу срібний чайник та цукерницю. Також залишилась у нашій родині підбірка творів Олександра Пушкіна. Деякі уцілілі реліквії зараз зберігаються у старшого брата в Пітері в домашньому міні-музеї Артинових.
- Напевно, вам було дуже приємно, коли вулицю 9-го Січня перейменували в честь вашого прадіда, а тепер збираються звести пам’ятник.
- Звичайно, приємно! Але на урочисте відкриття вулиці Артинова мене навіть не запросили. Можливо, просто не знали, що я є. Сподіваюсь, на відкриття пам’ятника вдасться потрапити.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =