Старанно вивчаючи у школі англійську, Наталя й гадки не мала, що колись зможе стати однофамільницею родини Сміт, про яку було написано майже на кожній сторінці підручника. А подаючи свої дані до шлюбного агентства, не сподівалася, що її доля — Едвард — мешкає на найбільшому на землі острові і найменшому континенті в Австралії.

...Зглянулося всемилостиве око благого Бога на князя Володимира — і засіяв у серці його розум; він зрозумів суєту ідольської омани і віднайшов єдиного Бога, Котрий створив усе видиме і невидиме. Загорівся він духом і забажав серцем бути християнином і навернути всю свою землю у християнство.

Як тільки з’являються перші врожаї, ми у редакції вже знаємо — скоро прийде Василь Солей. Цей пенсіонер з села Пирогово вже кілька років дивує нас своєю колекцією чудернацьких овочів. Є у нього «танцююча» чотиринога морква, і огірок, як козацька шабля, і помідори-трійнята, наче метелики. Ось і знову — тільки з’явилась молода картопля, як Василь Солей приніс її у редакцію. Які тільки фантазії вона не навіює — і двоголова булава, і пустельне дерево — баобаб, і голова дракона.

У званні старшого лейтенанта Юрій служить сьогодні у пожежній частині №2. Він — майстер гирьового спорту, чотириразовий чемпіон України та багаторазовий призер першості України.

Це лихо прийшло в родину Надії Iванівни Письменюк, жительки села Криківці Немирівського району. Жінка виростила двох синів, а тепер виховує ще й онуків, бо сина і невістку вже одинадцять років як позбавили батьківських прав через недогляд за дітьми і алкоголізм.

Вінничанка Оксана Iванівна підійшла до банкомату зняти 200 гривень. Вдома хворіла донечка, а попереду багато вихідних. На рахунку мала 400 гривень, замовила банкомату 200.

«Кажуть, що риба починає гнити й смердіти з голови. Так то, мабуть, гарна, справжня риба. А якщо риба така собі, то гниє й смердить вона вся зразу.

«Здрастуй, шановна редакціє! Часто на ваших сторінках публікуються матеріали про трудове рабство наших співвітчизників за кордоном. Про те, як нашого брата українця використовують як дешеву робочу силу. Я ж хочу розповісти про рабство тут, у Вінниці.

Акцію збору коштів на будівництво у Вінниці пам’ятника Iвану Богуну оголосила громадська організація «Козацька родина». Закладчини планують здійснити до 355-ї річниці з дня перемоги війська I.Богуна під Вінницею, а у 2011 році, на 360-у річницю — встановити сам пам’ятник. За попередньою інформацією, пам’ятник національному герою України планують встановити на площі Радянській — перехрестя вулиць Першотравневої, I.Богуна, В.Чорновола та Театральної.

«Глибоко вразила мене стаття у «ПР» «Моя донечка помирала, а лікар казав, що вона... симулює». До глибини душі співчуваю рідним покійної Танечки, нехай спочиває з Богом.

...За словами лікарів, на головний біль сьогодні страждають 80% дітей, які рано йдуть до школи. Тому-то батьки не надають цьому уваги. Тривогу починають бити тоді, коли дитина погано рухає ніжками, а то й зовсім перестає ходити. Везуть до лікарні, де після томограми виявляється страшний діагноз: пухлина головного мозку...

Факельна естафета, яка проходить через 70 країн світу, пройшла минулої суботи і через Вінницю.

Кажуть, у медицині головними ліками є... сам лікар. Так, якщо це такий професіонал як завідуючий очним відділенням Калинівської районної лікарні Микола Макарович Цирульник. Недарма його називають місцевим Філатовим і Федоровим. А слава про нього лине далеко за межі Вінниччини.

Ще давньогрецький лікар Гіппократ помітив, що в деяких людей є підвищена чутливість організму до алергенів, яка проявляється чханням, нежиттю, висипами на шкірі, задишкою. Але в ті давні часи то були поодинокі випадки. Сьогодні ж в Україні алергією хворіє кожна третя людина.

За повідомленням Державної інспекції з контролю якості лікарських препаратів, кількість підробок складає всього 0,3%. Але спеціалісти вважають, що насправді їх набагато більше. Підробні препарати часто використовують навіть лікарі, не кажучи вже про простих хворих.

Тетяна Сергіївна подзвонила до редакції і, плачучи, просила допомоги. «Моя донька пішла з дому і живе просто серед вулиці, у «шалаші». Вдень і вночі вона ходить по смітниках, шукає пляшки. Як рабиня працює на того чоловіка, через якого пішла з дому».

Жила у нашому краї прекрасна дівчина Кирнас. Та така гарна, що звечора зорі чергувалися, щоб замість стрічок вплітатися в її волосся. Милувалися та тішилися юною донькою і старенькі батьки, яким вона була опорою, надією та прикрасою їхньої старості в дерев’яній лісовій хижці.

Мало хто знає, що у нашому місті й досі проживають нащадки видатного архітектора ХХ століття Григорія Григоровича. І хоча правнучка сьогодні носить прізвище Галинська, вона на сто відсотків залишається Артиновою.

У американських телепрограмах про життя тварин вражає, наскільки уважно та доброзичливо там люди ставляться до братів наших менших. Заблудилося лисеня – спеціальна служба шукає, де воно жило; ведмедиця впала з стовпа, уражена електрострумом, – її рятують, лікують від опіків і вивозять після одужання у ліс разом з ведмежатком, яке теж утримувалось разом з матір’ю. Маленьке кошеня зняти з високого дерева приїжджає ціла бригада!

Головна сторінка | Про нас | Price-list | Архiв | Форум | English