Газета "Подільська радниця" (м. Вінниця) :: ВІННИЧАНИН ГОДУВАВ ПІВНІЧНОГО ВЕДМЕДЯ ...З ЛОЖЕЧКИ

Історія пухнастого мешканця півночі ведмедя Умки з острова Гремм-Белл гідна стати сюжетом для фільму.

Як розповiв вiнничанин Микола Логашкiн, колишнiй вiйськовий льотчик, це сталось наприкiнцi 1987-го. Велетенський ведмiдь прокрався на територiю радянської авiацiйної бази.

Розумiючи небезпеку, всi люди почали тiкати до примiщення. Не пощастило лише командиру, якого наздогнала тварина i кинулась на нього. Парадокс, але вiд фатуму чоловiка врятувала маленька собачка, яка вiдволікла на себе увагу ведмедя. Саме цих кiлька секунд вистачило для того, щоб розрядити автомат у спину велетня.

Яким же було здивування вiйськових, коли до мертвої тушi пiдбiгло маленьке ведмежа. Як виявилося, застрелили ведмедицю. Людям нiчого не залишалося, як взяти малюка до себе.

За кiлька мiсяцiв з невеличкого «пухнастика» вирiс здоровезний красень. Його зрiст у пiвроку становив трохи бiльше пiвтора метра, вага – бiльше тонни. Аж не вiрилося, що ще недавно мешканцi авiацiйної бази бавили свого «синочка» на руках, клали бiля себе спати та й просто гралися.

Умка, саме так назвали ведмедя, хоча i був хижаком, але до людей ставився як до своїх. Навiть переймав їхнi звичаї. Йому першому давали скуштувати звареного супу з ложечки. А улюбленими ласощами молодого ведмедя було згущене молоко. Банку вiдкривав кiгтем i мiг випити залпом.

Хоча спiвiснування ведмедя й людей було спокiйним та безпечним, та, як кажуть у народi: «Скiльки вовка не годуй, а вiн все одно у лiс дивиться». Умка покинув своїх двоногих друзiв i пiшов... Бiльше його нiхто не бачив.

- Ми звикли. – каже Микола Iванович, — що хижаки можуть легко позбавити людину життя. Пiвнiчнi ведмедi особливо небезпечнi. Та Умку можна вважати винятком. Мiж собою люди iнколи не можуть знайти повагу та взаєморозумiння. А тут таке.

А наступна історія, яку розповів Микола Іванович, трапилася на Вінниччині. Унікальний собака живе під Вороновицею Вінницького району. Він не тільки охороняє приватний ставок, а й пильно стежить за чистотою.

Кожний свій ранок Майк починає з огляду водоймища. Всі предмети, які не повинні плавати у воді, «чистюля» виносить на берег. А вже на землі господар їх утилізує. Якщо при Майку хтось викине якийсь непотріб, то може відбутись не тільки легким переляком. Хоча чотириногий друг сильно не кусає, проте відчути, які у нього гострі зуби, можна. Допомагає Майк господарю і в виявленні браконьєрських сіток. Як тільки помітить, то стає навпроти і починає гавкати.

Цікаво, що любові та «боротьби за чистоту» Майку ніхто не прищеплював, таким, видно, вродився. Тварина тепер сама навчає людей не смітити. Побільше б таких собак — і ми б не жили у такому забрудненому навколишньому середовищі.

Арiна КАНТОНIСТОВА

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк: №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

Середа, 17 серпня 2005 p.

ВІННИЧАНИН ГОДУВАВ ПІВНІЧНОГО ВЕДМЕДЯ ...З ЛОЖЕЧКИ