ШАМПІНЬЙОНИ З ЛОЗОВОЇ БЕЗ РИЗИКУ МОЖНА ЇСТИ... СИРИМИ. ПІКАНТНО!
Купуючи у магазинi шампiньйони, я навiть уявити не могла, що їх можуть вирощувати у… сiльськiй глибинцi. Бо ж звикли, що їх нам везуть з Польщi, Росiї та Китаю, а вiтчизнянi вирощують у солiдних агрофiрмах. Проте, будучи у вiдрядженнi у с.Лозовiй на Шаргородщинi, випадково дiзналася, що вже 4-й рiк у селi працює грибна ферма. «Гiфа-агро» — так називається фiрма, яку очолює 34-рiчний Юрiй Поперечний. До речi, гриби з Лозової знають у Хмельницькому, Чернiвцях, Києвi, Вiнницi.
...Тут ще за кiлька метрiв до дверей пахне грибами. Сповнена азарту побувати на «тихому полюваннi», заходжу у примiщення. Такої кiлькостi грибiв одразу я ще не бачила нiколи. Здалеку складалося враження, що мiшки засипало снiгом. «Хрусь-хрусь» – порипували пiд ножами робiтниць тугi нiжки.
- Сьогоднi жiнки працювали i вночi, — каже Юрiй. – Адже гриб повинен вiдповiдати стандартам. «Шляпка» в дiаметрi не повинна бути бiльшою 5 см. Десь трiшки загавився – i вже шампiньйони не першого сорту, а другого. Цього року ми досягли середньої врожайностi – 22-24 кг з квадратного метра. При такiй врожайностi виробництво рентабельне.
- Юрiю, чому, маючи на руках диплом iнженера-механiка, ви обрали саме грибництво?
- Я давно хотiв зайнятися власною справою. Цю нiшу пiдказав менi товариш з Житомирщини, який у грибному бiзнесi вже 5 рокiв.
Починати було непросто, зiзнається Юрiй. Були невдачi та розчарування. Зате сьогоднi його грибна ферма «Гiфа-агро» — не лише найбiльша в областi за площею, але й єдина, де повний цикл — вiд виробництва компосту для мiцелiю до вирощування грибiв.
- Iншi ферми компост закуповують, — каже Юрiй Васильович. — Але ми вирiшили робити його самi, щоб бути незалежними вiд iнших виробникiв. Та й первинною основою високої рентабельностi грибного виробництва служить саме якiсний компост.
Вникаючи у грибництво, Юрiй об’їздив чимало грибних ферм. Найбiльше вражень залишилося пiсля вiдвiдин агрокомпанiї «Верес», котра є лiдером по виробництву грибiв в Українi. На них Юрiй i рiвняється. Вже сьогоднi проводяться ремонтнi роботи для введення в дiю третього примiщення.
- У планах не лише розширити виробництво, — каже, — але й вивести його на якiсно новий рiвень. Щоб робiтники працювали не у синiх, як зараз, халатах, а у бiлих. А ще – вiдкрити цех по переробцi – консервне виробництво. У нас для цього є усi пiдстави. А головне – прекрасний колектив. Не можу, щоб не подякувати начальнику компостного цеху Михайлу Бажану, головному технологу Любовi Бабiй, начальнику вiддiлу збуту Вiталiю Цибульському, завiдувачу складом готової продукцiї Наталiї Кривiй, працiвникам автотранспортного вiддiлу, головному бухгалтеру Юрiю Боднару, головному iнженеру Михайлу Лiгутку. Загалом у нас працює 20 чоловiк.
- Якось один фермер розповiдав, що пiд час «помаранчевої революцiї» помiтив такий феномен: обв’язана помаранчевими стрiчками цибуля росла набагато швидше, анiж без стрiчок. Ви подiбних експериментiв не проводили?
- Нашим працiвникам займатися таким нiколи. Адже на «Гiфа-агро» — мiшечна система вирощування грибiв, а це передбачає велику кiлькiсть ручної працi при забиваннi мiшкiв компостом. Хоча, як мовиться, «нет худа без добра» — зате легше локалiзувати шкiдникiв i хвороби – у будь-який момент уражений мiшок можна винести.
- Деякi мiсцевi мешканцi висловлюють побоювання негативного впливу грибної ферми на екологiю...
- Нiякої загрози нi довкiллю, нi здоров’ю сiльських мешканцiв у грибному виробництвi немає. Адже компост готується з природних компонентiв – пшенична чи житня солома, курячий послiд i гiпс. Та й примiщення колишньої птахоферми проектувалися з дотриманням усiх санiтарних норм. До речi, у нас є висновки з рiзних iнстанцiй про те, що виробництво нешкiдливе. А для села наша ферма, навпаки, плюс, бо це робочi мiсця i пристойна зарплата. До речi, середнiй заробiток на фермi 450-500 грн.
Коли вже мова зайшла за «ризик», то варто наголосити на тому, що гриби, якi культивуються у штучних умовах, не мiстять шкiдливих речовин i їх можна вживати в їжу без боязнi для здоров’я. У київських ресторанах навiть пропонують страви iз сирих печериць. Я, чесно кажучи, не пробував, а ось мiй товариш з Хмельницького, коли приїздить до мене на грибницю, демонструє наочно – сирий гриб iз сiллю. Каже, пiкантно.
...Готуючи цю статтю, я поцiкавилася у перехожих вiнничан, чи люблять вони гриби. 90% опитаних сказали – «так». Аргументи? Крiм вiдмiнного смаку, шампiньйони є низькокалорiйним продуктом харчування (менше 30 Ккал на 100 г) i разом з тим джерелом багатьох поживних речовин. Вони мiстять набагато бiльше бiлкiв (3 г на 100 г продукту), анiж iншi овочi. У них високий вмiст корисних для органiзму людини амiнокислот, а 70-90% рослинних бiлкiв, легко засвоюванi. У них дуже мало цукру i зовсiм немає холестерину. Цi гриби не мiстять практично жирiв (0,2 г на 100 г). Зате як смакують шампiньйони з картоплею або у пирiжках, чи запiканцi, пловi. А який нiжний i соковитий жюльєн з печерицями! Все, не можу бiльше писати – бiжу на кухню...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
