"ДВОЄ СИНІВ ЦИГАНКА ПУСТИЛА ПІД ЛІД. Але я сама винна, що так вийшло"
«У мене троє дітей. Чоловіка накрило у шахті, і він вмер. Роботу зараз важко знайти, і ми з дітьми жили дуже бідно. Мені порадила сусідка сходити до циганки, адже та давала гроші за неважку роботу. Робила для неї все: прала, варила, прибирала, в городі працювала.
Циганка платила мені своєчасно, не обдурювала ніколи. Іноді давала одяг та їжу для моїх дітей. Не знаю, чому, але я захотіла її розжалобити, щоб вона більше грошей давала.
Стала я плакатись їй, як нам погано живеться. Почала говорити, що з однією дитиною мені було б легше жити, ніж з трьома, і навіщо я тільки їх народила так багато. Що дуже важко прогодувати Миколку з Петриком, вони ростуть і їдять багато. Та й одягу треба більше. А між іншим, наші справи пішли на краще завдяки допомозі Зухри.
Якось перед Великоднем я знову почала скаржитися циганці, що немає що їсти. А вона мене так прямо і спитала, чи не обдурюю її. Я поклялась, що не брешу, адже працюю як проклята, аби прогодувати дітей. А вони навіть у школу не хочуть ходити, бешкетники. Через них мене ніхто заміж не візьме, а мені ще й сорока немає. Тоді вона так на мене серйозно подивилась і каже: «Ось тобі дві крашанки, назвеш їх іменами своїх дітей і віддаси собаці». Я була шокована і просто дивилась на неї.
Звісно, вона зрозуміла, що я брешу, тому сказала, що брехливих на роботі не терпить. Чи то з переляку загубити роботу, чи то мене біс поплутав, але я поклялась, що діти мені заважають, і викинула яйця собаці, перед тим назвавши їх Петром та Миколою. Через дванадцять днів сини мої пішли під лід і потонули. Я гнала від себе думки про те, що сама винна у їх смерті.
Минув час, я пішла від циганки, знайшла іншу роботу. Навіть чоловік з’явився. А думки по смерть синів не йдуть з голови. Якось вночі я прокинулась від того, що хтось стільці ворушив. Пішла я на кухню, а там сини мої сидять, в руках тримають по яєчку. І посміхаються до мене.
Донька знайшла мене непритомну вранці. Перше, що я побачила, це яйця, які лежали на столі. Тетянка клялась, що не знає, звідки вони взялися. Але я пам’ятала, хто приніс їх до нас у хату. Розплакалась, згадала синів. Досі караю себе за ті слова, котрі циганці казала».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
