ВІННИЧАНИ У ПЕЧЕРАХ ЗБИРАЛИ КАМ'ЯНІ КВІТИ. Якщо на морі вас вже нічим не здивуєш, а на Говерлу ви піднімались не один раз, є оригінальна альтернатива - печери
У Тернопільській області, неподалік Чорткова, діють 82-кілометрові всесвітньовідомі печери «Млинки». «Завідують» ними екстремали із спелеологічного клубу «Кристал».
Одного вихідного дня, зібравши команду таких самих екстремалів, вирішили ми підкорити підземне царство.
Програма була розрахована на два маршрути для новачків. До речі, для тих, хто вперше спускається під землю, там існує 8 простих маршрутів. Але вони прості з точки зору наших провідників, які вже роками живуть там. Ми ж повернулися звідти з кріпатурою, з побитими коліньми і ліктями, з обідраними боками, але з таким настроєм!
Отже, одягнувши спеціальні спелеокостюми та приладнавши шахтарські ліхтарі на лоба, а акумулятори на пояс — ми вирушили у пітьму.
До речі, ліхтарі тримають заряд до 3 діб — якщо заблукаєте, то поки вас знайдуть рятівники, протримаєтесь. Але рятівники починають пошуки тільки через 24 години після зникнення. Тому наш провідник попередив — якщо заблукаємо, самостійно вихід не шукати, а стояти на місці.
Середня довжина маршруту для початківців 2-5 км. Але проходили ми його щонайменше за 5 годин. Бо прямої дороги там немає — вузькі провалля, ями, тріщини, отвори, лази... Так, це нелегко — протиснути своє тіло через малесенький отвір. Але коли бачиш, як перед тобою 100– кілограмовий провідник легко пірнає у ту щілину...
Але спочатку ви будете просто шоковані красою підземного царства. Міріади яскравих зірочок вихоплює з пітьми ваш ліхтарик, і вам здається, що мільярди світлячків супроводжують вас. Навколо ростуть живі кристали. Серед каміння висять «ліхтарі»: якщо на це природне скло посвітити світлом — побачиш глибину каміння на кілька метрів.
Звичайно, запитували ми, чи блукають тут люди. То нас підвели до пам’ятника заблукалому спелеологу. І розповіли, що інколи у печерах бачать якісь білі видіння старого чоловіка і молодої дівчини. А ще кажуть, що іноді, коли йдеш сам, охоплює блуд, і колами можеш ходити по одному і тому ж місцю і не вийдеш. Є ще одне місце, куди ніколи не водять туристів. Ходять історії, що ті, хто спускався туди, поверталися повністю сивими і ніколи не розказували, що там бачили.
Цікаві і назви самих проходів «Слизняк», «Тещин язик», «Чортове горло», «Родзал», «Дівочі мрії», «Юнацькі забавки», «Дитяча гірка», «Альпійські скрижалі»... До речі, у «Дівочих мріях» сталактити висять як статеві органи, а у «Юнацьких забавах» — сталагміти у формі гарних дівочих грудей, які хтось з наших хлопців намагався лизнути, за що отримав легкого ляпаса від провідника. Виявляється, до сталактитів, сталагмітів та кришталиків не можна торкатися, бо вони перестають рости. Так само не можна нічого виносити з печер. Розказують, що усі, хто щось таємно виносив чи відколупував каміння, потім стикався з проблемами. А один хлопець спеціально повернувся із Києва, щоб покласти назад у печеру якийсь камінець.
До речі, цікавий прохід «Родзал». Він являє собою маленьку кімнатку — «матку», де, скрутившись у позу ембріона, лежить турист. А далі прохід розташований так само, як родові шляхи у жінки. І коли проповзаєш через них, одразу відчуваєш усе те, що відчуває дитина при народженні. Це таке відчуття дежавю! До речі, хоча провідник радив усім йти головою уперед, але дехто з нас так і не наважився на це, і йшов ногами. Вже на виході провідник впевнено говорив — значить, ти народжувався саме так...
Особисто у мене там, у багатовікових печерах, була лише одна думка — це каміння було тут за тисячі років до мого народження. Воно простоїть тут і тисячі років після того, як мене не стане. Воно мовчки спостерігає за нами. Якби каміння могло говорити... якби ми знали, яким швидкоплинним є наше життя. Спішіть жити! Спішіть бачити дивовижну красу навколо! І спішіть зрозуміти — нам дано дуже мало часу, щоб чогось навчитися.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
