ПРИ ЖИВОМУ РІДНОМУ БАТЬКОВІ 5-РІЧНУ ВЕРОНІКУ ХОЧУТЬ ЗДАТИ В ДИТЯЧИЙ БУДИНОК
Кажуть, що ніщо так не вбиває людину, як байдужість. У цій історії ця хвороба, здається, вразила всіх людей, від яких щось залежить у долі маленької Вероніки, мама якої зловживала спиртним і повісилась у березні цього року. 5-річну дівчинку залишився доглядати батько, з яким вони проживають в Стрижавці.
– Зі своєю дружиною проживав у громадянському шлюбі, — розповідає Василь Іванович. — У неї на той час вже було двоє дітей: хлопчик Сашко та дівчинка Оленка. Їх обох пізніше, вже коли народилась наша спільна з покійною дружиною донечка, я забрав сюди з Тульчинського району. 20-річну Олену влаштував на роботі. Вона зараз проживає у Вінниці. У нашій 2-кімнатній квартирці, яка є четвертою частиною приватного будинку, ми залишились вдвох із Веронікою та 22-річним Сашком. Квартиру цю дали дружині від нашого кар’єру, де вона пропрацювала 15 років.
– Наша головна проблема в тому, що після смерті дружини я не можу добитись, щоб дівчинку прописали у цій квартирі і щоб вона отримувала пенсію. Люди, які знають мою ситуацію, кажуть, що це вказівка «зверху». Окрім того, затягується видача мені нового замість загубленого паспорта. Через це я не можу влаштуватися на роботу, хоча маю вищу освіту.
– Не раз були тут комісії, — говорить сусід Олег Геннадійович. — Щоправда, не зрозуміло, що вони перевіряють. Розмова одна — дитину залишити без батька. Але як можна таке говорити про людину, яка ніколи себе не показала з негативного боку? Скоріше за все, хтось у цій ситуації переслідує корисливі мотиви.
Та й сам Василь Іванович каже, що до нього були «дєльні» пропозиції зробити опікуном дівчинки її 22-річного (!) брата Сашка. Ніби батько не справляється зі своїм обов’язком. Всі ці 5 років глядів дівчинку, виховував, а тут раптом не в силах.
– Навіщо потрібно це опікунство, коли є я, живий батько, — обурюється Василь Іванович. — Я знаю, що потім буде — Вероніку просто віддадуть у будинок дитини.
А ось що сказала працівниця паспортного столу:
– Так, ми хотіли, щоб хлопець оформив на дитину опікунство, тоді дівчина припишеться, отримуватиме пенсію. А ви, Василю Івановичу, взагалі були судимі. І вам навіть не потрібно, щоб ви ту дитину виховували. Ваші проблеми в тому, що ви прийшли з місць позбавлення волі, ні документів немає, нічого. Сусіди, коли ми ходили з комісією, взагалі сказали — навіщо вам здались ці люди.
Втім, селищний голова запевнив нас з Василем Івановичем, що все владнається:
– Я вважаю, навіщо нам потрібна опікунська рада, якщо є здоровий батько з руками і ногами, який хоче працювати. Невже він не може виховати свою рідну дитину? Потрібно допомогти Василю Івановичу оформити паспорт, щоб він отримував кошти на свою рідну доньку. Зрозумійте, що на ту квартирку претендує ще донька покійної та її син. Але маленька не стане сиротою і не піде жити на вулицю, а буде проживати там, де проживала її мама.
Мені лише цікаво, чи діти тих, хто «кришував» цю історію із відтягуванням вирішення нагальних проблем у житті 5-річної дитини, так само ходять бідненько одягнуті, як Вероніка? І такі ж худенькі, що їм із жалощів продавці на ринку дарують цукерки? Чи вони мають татка-захисника, який дає їм все і який вправі одним телефонним дзвінком вирішити долю чужої дитини: бути дівчинці з люблячим батьком чи стати інтернатівкою?
Всі інстанції селища ми відвідували, тримаючись за руку з 5-річною Веронікою. Дівчинка по-дитячому безпосередньо висловлювала свої вимоги — нагодувати її. Та невже нікому, хто брав участь у цій історії, і на думку не спадало, що дитина ні в чому не винна?..
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
