СОРОМ ДЛЯ НАШИХ ЧОЛОВІКІВ, АБО ДЕШЕВИЙ ХІТ-ПАРАД ДІВЧАТ - це "базар вінницьких наречених"?
Американські чоловіки останнім часом стали частими гостями в нашому місті. Що ж змушує іноземців долати тисячі кілометрів, витрачати купи грошей? Невже в цьому винна славнозвісна краса українських жінок? Щоб дізнатися про це, наша кореспондентка завітала на одну із таких зустрічей.
Біля одного з ресторанів жінки, щоб познайомитися із заморськими чоловіками, почали займати чергу ще за годину.
Дівчата, які зустріли на вході, перевірили мій паспорт (щоб впевнитись, що неодружена), вручили бейдж та лотерейні квиточки. Підійшовши до гардеробу, літня жінка сказала, що в приміщенні холодно. Коли зайшла в зал, то стало зрозуміло, що в гардеробі просто вже не було куди вішати одяг. На 36 американців зазіхнуло більше двох сотень вінничанок. Серед натовпу були і «простушки», і жінки, яким вже за сорок, і топ-моделі. Очі американців розбігалися. Та наші дівчата, відверто кажучи, не були в захопленні від американських «женихів», хоча цього разу до Вінниці завітали чоловіки віком до 45 років. Та виглядали вони якось дивно. Проте, незважаючи на це, оскільки запізнилася, «ловити» вже не було кого. Обіцяного безкоштовного шампанського також не залишилося.
- Все, що можемо вам запропонувати, — це мінералку з лимоном, — відповіли в барі.
Попри всі злі погляди потенційних наречених, вдалося поспілкуватися з кількома іноземцями. І виявилося, що вирушати в шлюбний вояж їх змушують американські жінки. Заокеанські дами з холодними серцями дуже самостійні та сповідують фемінізм. Та й самі американці свої молоді роки присвятили кар'єрному росту. Тільки тоді, коли відчули потребу душевного тепла та домашнього вогнища, їздять по Україні у пошуках свого щастя.
Джон зі штату Мечіган своїм «Полароїдом» сфотографував близько 20 дівчат. На кожній картці він записав координати вінничанок. Інші знімали дівчат на відеокамеру.
А відбір майбутніх наречених проходить приблизно таким чином. Заморські «принци» не звертали увагу на «розмальованих» та відверто вдягнених дівчат. Перевагу надавали природній красі. Не пощастило зрілим дамам. Американці запрошували на розмову до себе лише молодих.
Якщо із заморськими чоловіками ми розібралися, то чому ж наші жінки поспішають на подібні зустрічі?
- Разом з подругами ми вперше вирішили прийти на такий захід, — розповідає Марина. — Сподівалися, що це реальний шанс влаштувати своє майбутнє. Але... Та якби в мене була можливість вийти заміж і поїхати з нашої країни, то я б нею, звісно, скористалася. Що робити, коли наші чоловіки не вміють і не хочуть оберігати та цінити нас?
- А ось я, наприклад, на ці зустрічі ходжу, щоб відпочити, — продовжує Ірина. — Все безкоштовно. Щоправда, цього разу свято не вдалося. Сумно та нецікаво. Ось ми з подругами ходили на зустріч з американськими чоловіками в інший заклад. То там столи ломилися, шампанське лилося рікою. Дівчата викликали своїх подруг тільки заради того, щоб «відтягнутися». На іноземців тоді навіть ніхто не звертав уваги.
По закінченні «базару українських наречених», саме так охрестили в народі ці зустрічі, мала розпочинатися грошова лотерея. На кону були поставлені 10, 20, 50, 100 $. Випробовувати удачу я не захотіла. Проте, почувши, що ми йдемо, до нас підлетіла літня жінка:
- Віддайте, будь ласка, мені ваші квитки, — благала вона. — Можливо, мені пощастить. Адже так потрібні гроші. Я ж тільки заради цього сюди і прийшла...
Коли вийшла з приміщення ресторану, надворі стояв натовп вінничанок. Із сигаретою в руках (нарешті можна було збагатитися порцією нікотину), дівчата жваво обговорювали свої враження.
- Уявляєте, захомутала цього Фреда, почала його «розводити». Він так посміхався, дурник, — коментувала якась дівчина. — То треба мені було піти в туалет. Повертаюся, а біля нього вже інша. Ну, неможливо чоловіка навіть на хвилинку залишити самого з нашими жінками...
В кожного може бути своя точка зору стосовно таких зустрічей з іноземними «женихами». Хтось сприймає це серйозно, хтось ні. Одні вважають, що подібні заходи сором як для наших чоловіків, так і жінок. Інші — що тільки так можна влаштувати своє майбутнє.
А як думаєте ви? Ваші враження і судження ми готові опублікувати в наступних номерах.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
