ПОСТРІЛ, ЯКИЙ НЕ ПРОЛУНАВ... Кілька годин під прицілом п'яниці пробув майор міліції
Цей випадок стався декілька років тому у Вороновиці. У черговій частині пролунав дзвінок. Громадянка Марина Я. просила допомоги, бо чоловік бешкетував, виганяв з хати, погрожував розправою.
Стільки отих викликів було за час служби майора Петра Бануляка – і не перерахуєш. Траплялось, приїдеш, а п’яненький голова сімейства, який ще декілька хвилин тому бив посуд та роздавав стусани своїй судженій, сидить сумирно на стільці, нишком втираючи «соплі». Були «герої», що й до міліціонера кулаками махали. Різні були ситуації. Хіба усе згадаєш?
Автомобіль зупинився біля хати, де жили Марина і Анатолій. За плотом стояв гурт сусідів.
Щойно майор Бануляк відчинив хвіртку, як побачив перед собою озброєного рушницею Анатолія. Лише тоді згадав, що на виклик виїхав, не взявши табельної зброї. Та й навіщо брати, коли знав, що в хазяїна її не було.
- А, привіт! «Мент» у гості приїхав, — спрямував господар дуло рушниці на майора. – Що ж, одним трупом буде більше. Спершу ти підеш на той світ, потім ця дурепа (дружина), щоб знала, як з чужими мужиками вештатися, а тоді й я... Набоїв вистачить на всіх.
На паску у Анатолія висів патронташ, а з кишені виглядав ніж.
- Ти, чоловіче, отямся, — почав було майор. — Ми ж до тебе без зброї...
Але п’яний Анатолій, тримаючи палець на гачку, цілився у груди майору.
Що відчував тоді Петро Бануляк? Адже прекрасно розумів, що кожне його слово чи рух можуть призвести до фатального кінця.
- Не роби дурниць, бо потім пожалкуєш, – повторив майор.
Поки тривали переговори, старший лейтенант Заверуха та капітан Маковій, які виїхали разом з майором, повідомили про «НП» у відділок, куди якраз у службових справах прибув начальник райвідділу, полковник міліції Олександр Плахотнюк. За його вказівкою на місце пригоди виїхала оперативна група.
Побачивши біля хати озброєних міліціонерів, Анатолій ще більше озвірів. Під дулом рушниці він перевів майора з веранди до кімнати.
Більше трьох годин простояв майор під прицілом. Але шанс переломити хід розмови на свою користь не пропустив.
– От уб’єш мене, Анатолію, і на тебе ляже тавро вбивці. Уявляєш, яким це буде тяжким тягарем для твоїх батьків, дітей, родичів?
Неймовірно, але «терорист», вийшовши на вулицю, поклав на землю рушницю, набої та ніж, і відразу був затриманий співробітниками міліції.
... Сидимо з Петром Григоровичем у кабінеті. Чимало часу спливло після того випадку.
- Не шкодуєте, що не мали тоді при собі зброю?
- Ні. За весь час служби в людей стріляти не доводилось. Розумію, в цей момент закон дозволяв застосувати зброю. Але думав про інше. Не давало спокою, як би сприйняли такий вчинок люди.
Та й міг би відібрати зброю в злочинця. Але цього не зробив, бо під час суперечки рушниця могла вистрелити, хтось постраждав би...
Нещодавно співробітники Вінницького райвідділу міліції провели на заслужений відпочинок Петра Григоровича Бануляка. Як завжди, були квіти, теплі подяки, подарунки. На жаль, заслуженої нагороди за той мужній вчинок майор не отримав, а довелось йому пережити найстрашніше – подих смерті, яка була поруч і додала сивини на голові.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
