ОСТАП БЕНДЕР ПОСЕЛИВСЯ ПІД ВІННИЦЕЮ. Тепер у світі є п'ять пам'ятників великому комбінатору: два у Росії і три - в Україні. І з них два - у Вінницькій області! Щоправда, пам'ятника Шевченку у Вінниці й досі немає...
Один Остапчик впевнено прописався біля входу у залізничний вокзал Жмеринки. Вальяжно спираючись на один з дванадцяти стільців, він запрошує присісти біля нього. Мідний стілець вже аж позолотів від частих гостей. Але нам, подолянам, хочеться, щоб було усього, і побільше.
Днями у парковому комплексі біля села Комарово (по трасі до Немирова) було урочисто відкрито ще один пам'ятник Бендеру. Тільки цього разу у нього є всі 12 стільців. Неподалік розташований 3-метровий круглий стіл, покритий справжнім корабельним лаком. На ньому назавжди викарбувано крилаті слова: «Лед тронулся! Господа присяжные заседатели, командовать парадом буду я!» Навесні наступного року навколо цього столу з'явиться ще 12 стільців. І на кожному буде написано, звідки він узявся у «сина лейтенанта Шмідта». На одному зі стільців буде мрійливо сидіти вічна наречена мадам Грицацуєва. А от вже сьогодні ви можете посміятися з розпиленої чавунної гирі, яка стоїть на постаменті з надписом: «Пилите, Шура, пилите, они золотые!»
- Гирі самі пилили? — запитую у Павла Стягайла, приватного підприємця, ідеєю якого було створити скульптурний варіант книжок Ільфа і Петрова «12 стільців» та «Золоте теля».
- Мій сусід Василь допоміг. Це він їх пиляв на заводі. Каже, що 7 годин програвся з ними.
- Чому саме Остап? Адже він, по суті, був великим шахраєм...
- Ви бачили, що тут у мене відкрито весільний комплекс, а там, де весілля — там завжди весело. Тому Остап, який веселить народ уже скоро 100 років, просто був приречений тут з'явитися.
- А з кого робилося зображення великого комбінатора?
- Мій давній друг Валерій Толмаченко погодився сидіти у кріслі перед відомим у Вінниці скульптором Віктором Козерацьким. До речі, і це ще не все. Знаєте, хто буде позувати для мадам Грицацуєвої? Дружина Валерія — Тетяна. Подивіться, вона ж викапана мадам.
Подружжя Толмаченків теж приїхало на відкриття пам'ятника, тому я вирішила поцікавитись, як їм позувалося. До речі, Влерій — пенсіонер, Тетяна — викладач англійської мови.
- Валерію, ви вперше позували для скульптора?
- Так, у моєму житті ще такої авантюри не було. Але це було зовсім не важко. Просто смішно.
- Вам ніколи не говорили, що ви схожі на Бендера?
- Зовні — ні, але за характером такий самий веселий.
- А ви скільки разів прочитали «12 стільців»?
- Та разів зо п'ять це точно. Але ніколи не думав, що колись стану таким ось Остапом.
- Тетяно, а як ви відреагували на пропозицію стати такою колоритною мадам?
- Я не вірила, що з ідеї нашого друга Павла щось вийде. І лише коли побачила, що мій чоловік вийшов таким гарним, зрозуміла, що помилялася. А взагалі, я дуже сміялася, коли Павло Ісидорович запропонував мені це. А потім подумала: чому б і ні?
А тепер машини самі пригальмовують біля цього веселого пам'ятника, а, значить, і дорога обіцяє бути легкою.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
