"ГОЛОВА ОБЛВИКОНКОМУ ВИСИПАВ У КАПЕЛЮХ КУПЛЕНІ В ГАСТРОНОМІ ГРЕЧКУ, ПШОНО ТА ЯЧМІННУ КРУПУ"
Підходите до каси і вас кожного разу запитують: «Вам пакетик дати?». Хоч, насправді, касирка пакетик вам може лише продавати за 15 коп. Хтось із покупців купляє цю упаковку, а хтось довго риється у своїй сумочці – чи не знайдеться там щось, аби кинути туди свою покупку. І найбільше мене вражає, коли я бачу, як старенька пенсіонерка своїми тремтячими, виснаженими за життя, покрученими пальцями дістає помитий уже не один раз разовий кульок і кладе в нього пакетик з молоком і шматочок хліба. Вона, можливо, і понесла б той пакетик молока без кульочка, та покручені пальці можуть його не втримати, а тому ця жіночка так бережно миє вже використаний пакетик, щоб прийти в магазин ще раз чи два.
Але ж у вартість покупки закладається вартість отої упаковки – кульочка, якого ви ще стараєтесь перепродати!
Ви пнетесь в Європу, шановні власники супермаркетів (як ці магазини вам дістались – то окрема розмова). Ви бачили, як там обслуговують у супермаркетах?!
У справжніх супермаркетах кожну річ упаковують в кульочки окремо, а на касі пакувальник пакує все це у великі пакети.
А ви, шановні, посадили касирів, які тисячі разів за свою робочу зміну мусять запитати покупців, чи вам пакетик продати, чи понесете куплений товар у зубах чи в кишені.
І, прийшовши з роботи додому, ота молода дівчина-касир замість відпочинку спросоння ще кілька разів за ніч повторює: «Вам кульок продавати?»
І це замість того, щоб вона посміхнулась і сказала щось приємне для покупця.
Тож поставте роботів або папуг, вони будуть краще запитувати: «Вам кульочок дати?», і не будуть соромитись, коли покупець, ображений на володарів магазинів, зганяє свою злість на безневинному касирі.
Хоч, правда, поруч з касиром стоїть, невідомо в якій ролі, молодий кремезний чолов’яга. Це він повинен пакувати товар у кульки.
Я пригадала такий випадок, який може бути гарним уроком для виховання моралі «нових українців».
Був у свій час у Вінниці голова облвиконкому, який думав про людей, заходив до магазинів, щоб подивитись, чим і як обслуговують народ.
Одного разу вранці він зайшов до гастроному і побачив таку картину. Стояла сільська трудівниця і просила продавця зважити і продати їй 1 кг пшона. Продавець зважила 1 кг пшона і запитала покупця: «Куди вам висипати, бо нема паперу для кульочка?» (тоді пакувальним матеріалом був лише папір). Жіночка мовчки зняла з голови білу хустинку, яка виглядала з-під чорненької тернової хусточки, і висипала в неї пшоно.
Коли вона відійшла від продавщиці, до каси підійшов голова облвиконкому і попросив продати йому 1 кг гречки.
Продавець зважила і запитала:
- Вам куди висипати?
Він мовчки зняв з голови капелюх і сказав: «Сюди».
Продавець глянула на покупця і зніяковіло запитала: «Сюди?» - «Так, сюди!».
- Зважте мені ще 1 кг пшона.
- Зважила! Вам куди висипати?
- Сюди ж! І зважте мені ще 1 кг ячмінної крупи.
- Продавець зважила крупи і висипала також у капелюх.
Голова облспоживспілки зайшов до свого кабінету, висипав всю покупку на стіл, викликав голову облспоживспілки і зав. відділом торгівлі Вінниці і сказав: «Я вийду з кабінету на 15 хвилин. За цей час ви повинні все це розкласти на 3 купки і упакувати. Крім цього, почистити капелюх!»
Після цього в магазинах з’явився папір для упаковки товару.
Вдумайтесь і схаменіться, будьте не лише бізнесменами, а й людьми! Не ганьбіть нашу націю, і нехай касири посміхаються покупцям, і нехай покупці задоволені виходять із «ваших» супермаркетів, і нехай не застрягають в горлі і не викликають «ікавку» доходи, котрі ви маєте, продаючи пакетики отим бабусям та дідусям і всім іншим покупцям».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
