ЛЕЛЕКИ - ПТАХИ, ЯКИХ ВСI ЛЮБЛЯТЬ. Їх називають вартовими наших дахiв
Хто проїжджав з Вiнницi на Хмельницький, певне, звертав увагу на безлiч лелечих гнiзд бiля Лукашiвки, Петрика, Малинiвки...
З весни там починає кипiти життя, а ближче до осенi назустрiч лелекам-батькам з гнiзд пiднiмаються маленькi голiвки лелеченят з довгими червоними дзьобиками. Українцi завжди вiрили, що в дiм, на якому з’явилось лелече гнiздо, прийде злагода, дiти виростуть здоровими, урожай буде багатим. Селяни Лiтинщини i сьогоднi на стовпах, на верхiвках старих лип крiплять старi колеса для пташиних гнiзд. Якщо ж лелеки раптом залишають садибу або не повертаються весною до гнiзда – це погана прикмета. Щоб не сталось чогось лихого, у селi Кирнасiвка господар перемурував i вивiв на дах другий комин – бо на першому звила собi гнiздо лелеча пара.
Про «вартових наших дахiв», як влучно називають лелек, розповiдає асистент кафедри бiологiї ВДПУ Олександр Матвiйчук:
– У наших краях є два види лелек – бiлi i чорнi, обидва занесенi у Червону книгу. Пiзня минулорiчна весна пiдготувала їм поганий сюрприз: коли птахи повернулись iз вирiю у рiднi краї, мiлководдя, де вони зазвичай годуються жабами i дрiбною рибкою, ще було скуте кригою. Знесиленi лелеки гинули вже вдома – вiд голоду.
– Олександре Анатолiйовичу, а як можна допомогти бiлим i чорним лелекам?
– Найкраще їх не чiпати. За даними Товариства «Охорони птахiв України», чисельнiсть лелек значно скоротилась, їх залишилось не бiльше 25-30 тисяч пар. Для такої великої країни, як наша, це дуже мало.
Основна кiлькiсть свiтової популяцiї бiлих лелек гнiздиться на територiї України i Польщi. Отже, вiд чисельностi цих птахiв у нашiй країнi залежить їх кiлькiсть на планетi.
Поляки турботу про про бiлих птахiв з чорною вiдзнакою давно поставили на державний рiвень. На стовпах i деревах споруджують спецiальнi платформи пiд гнiзда, самi гнiзда упорядковують, зберiгають болотистi мiсцини, де лелеки знаходять своє основне «меню».
Сьогоднi пiдписана мiждержавна угода мiж країнами Європи, Азiї, Африки i Україною про захист лелек пiд час мiграцiї. Вона стала першим кроком до врятування чудесних птахiв. На жаль, лелек уже зовсiм немає в Швецiї i Японiї. У Швейцарiї, серцi Європи, витрачаються великi державнi кошти для їхнього збереження.
Довгоногi птахи, любителi жаб, зовсiм зникли у кiлькох промислово розвинених районах Донецька, Днiпропетровщини. Щоб вiдновити популяцiю, у селах Верхня i Нижня Дубечня Вишгородського району Київської областi органiзований спецiальний заповiдник-розплiдник лелек.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =