«Здрастуй, «ПР»! Чому вирiшив написати – не знаю, мабуть, прийшов i мiй час сповiдi. Але чому так гiрко на душi? Чому я плачу? Я, 60-рiчний чоловiк?.. Бо сповiдь ця – реквiєм моєму останньому «осiнньому» коханню.
5 рокiв тому я похоронив дружину. Вбитий горем, тiльки й знаходив розраду, що в онуках та роботi. Дiм – робота, робота – дiм.… Так безбарвно минали мої днi. Але одного разу я зустрiв Її.
35-рiчна Тая розбудила у моєму зачерствiлому серцi такий шквал почуттiв, що я дивувався сам собi. Що не погляд – нiби струмом по тiлу, що не доторк – солодке божевiлля. Ну, їй-Богу, у юностi такого не вiдчував. А, може, забувся.… Якось проводжав Таю на електричку, стали прощатися. Злилися, як навiженi, у поцiлунку – не вiдiрвати одне вiд одного. Кругом людей, сновигають туди сюди, а я нiби потонув у її очах. Голова сива, здавалося б, розважливий чоловiк, а як шiстнадцятирiчний хлопчисько.… А ще кажуть, що найкращi лiки вiд кохання – вiк. Неправда!
Як вже гарно ми кохалися з Таєю, як любилися! Бо ж були i мiсяць-поводир, i зорi у шампанському, i пелюстки троянд на ложi…. Якими солодкими були уста моєї Мадонни! А як ми спiвали одне одному, присвячували вiршi вiдомих поетiв i свої.… Гармонiя!
Усе було настiльки чудово, прекрасно i романтично, що десь пiдсвiдомо ловив себе на думцi: ну, не може бути таким великим щастя.
Я плачу, Тая!
Новий рiк ми домовилися зустрiчати на моїй територiї. Дениса, свого 12-рiчного сина, Тая мала вiдвезти до куми. Я довго розмiрковував, який подарунок поставити їй пiд ялинку. Щось iз парфумiв? Боявся нав’язувати свої «дiдiвськi» смаки. Коштовностi? Ще не так зрозумiє.… Зрештою, зупинив свiй вибiр на практичних речах: придбав елегантнi чобiтки (її старi явно треба було поновити) i розкiшне хутряне боа. Я закреслював днi у календарику, як солдат в очiкуваннi «дембеля». 20-те грудня, 25-те, 26-те… I раптом дзвiнок на мобiльний. Телефонував Таїн Денис: «Маму машина збила. Вона в лiкарнi…». Кидаю все i лечу до електрички.
Я ще застав її. Але до свiдомостi вона так i не прийшла.
Бог вiдвiв нам лише мiсяць i 27 днiв щастя. Я занурюю руки у пухнасте Таїне боа i ридаю. Чому вона? Нехай би я…...»
Микола Iванович

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк: №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

Вінницька і Могилів-Подільська єпархія Української Православної Церкви

since 1.08.2001

since 3.06.2004

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com

Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =