"НАША ЦЕРКВА МАЄ БУТИ УКРАЇНСЬКОЮ, і священики в ній мають бути благочестиві та глибоковіруючі"
«Шановні друзі! Ви надрукували статтю «Біси з’їдають нашу енергетику». Це для мене дуже цікаво, а ви поміркуйте самі.
У 1943 році прийшла до нас моя кума й каже: «Миколо, я дам тобі книжку, а ти прочитай». Вона дала за цю книжку в 33-му році, в голодівку, два пуди пшениці. Це був «Краткий курс гипнотизма», автори чоловік і жінка Міжкольц, видана в Англії російською мовою. В ній описувалось, як оволодіти гіпнозом, вірніше, як навчитися. Прийоми і правила дуже прості. Які люди повинні бути на вроду, чим вони не повинні займатися, а саме: не пити абсолютно, не курити, бути абсолютно чесним і справедливим при будь-яких умовах, не красти нічого й нічого не боятися. Наприклад, пройти опівночі по кладовищу і нічого не боятися, та багато іншого. Такі жорсткі рамки. Тренування я не описую, тому що це дуже багато. І ще написано, що гіпнозом не можна зловживати. Я пробував дещо зробити, то трохи вийшло. Що міг гіпнотизер? Розгадувати думки людини, доторкнутися і на відстані лікувати людей від недуг, й володіти поведінкою людей. У цих ваших статтях не вигадка, а правда.
Священики допомагали молитвами хворим, і дуже часто, при умові, якщо священик похилого віку, глибоко віруючий, нежадібний, не курить, не п’є, котрий повністю віддає себе богослужінню, а хворий вірив священику.
Один товариш з Якушинців мені говорив, що сусідка пішла на сповідь. Священик їй каже: «Які ви гарні, як ви мені подобаєтесь». Вона йому: «Батюшко, та це гріх», – а він їй: «А тоді замолимо».
Другий випадок. Говорила тітка моєї жінки, що її сусідка пішла до сповіді, то піп як взяв за цицьку, то ледве не відірвав. Тітка була стара, прожила 93 роки. Третій випадок. Читав у газеті, що інспектор зупинив «Жигулі», на задньому сидінні сидить п’яний піп, а за кермом його син без прав. До чого я веду цю розмову?
Такі попи не допоможуть абсолютно ніякими молитвами, а тим більше, що вони за всякий обряд встановлюють ціну, а цього не можна робити. Коли людина йде до церкви, то надіється, що Бог їй допоможе, їй стане легше на душі. І це таке буває тільки тоді, коли священик іде на службу і так само думає, що він допоможе людям. Така процедура проходить у церкві між людьми і священиком за допомогою їхніх внутрішніх енергій, їхніх внутрішніх сил. Люди з церкви виходять радісніші і веселіші.
Розказували, що раніше прискіпливо перевіряли, і довго, семінаристів, чи вони вірять у Бога, чи прикидаються. І як щось запримітили, то зразу й відраховують. Церква може українцю допомагати багато, але щоб українська церква була українською, із своїм патріархатом. Проповіді і сповіді щоб велися українською мовою, тоді вони будуть проникати до глибини душі. Не треба нам ліпити старослов’янську мову. Людина повинна розуміти, про що говорить священик на службі, а церква повинна звільнитися від заробітчан.
У вісімдесяті роки ми з дружиною були в Копайгороді в її тітки. Вона казала: «Прийде час, і люди повернуться до Бога, але вже буде пізно». Ми виїхали з Копайгорода на Вінницю. На половині дороги мене жінка запитує: «Невже знову повернуться до церкви?» Я, грішний, їй сказав: «Ніколи». Років з п’ять тому ми були в тітки. Я запитав її: «Звідки ви взяли, що люди повернуться до Бога?», вона відповіла: «Написано в книжках».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
