СИНДРОМ "ЗАГНАНИХ КОНЕЙ": ВСЕ БІЛЬШЕ ВІННИЧАН СТРАЖДАЮТЬ НА ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ НА РОБОТІ
Якщо ще не так давно ми прислухались, чи немає у нас, бува, синдрому хронічної втоми, то сьогодні у світі все більше людей страждають від синдрому емоційного вигорання.
Некомфортна обстановка на роботі, постійний контакт з чужими проблемами, внутрішні сперечальні діалоги з шефом — все це призводить до емоційного вигорання.
Як вберегти себе? Адже проблеми чужих людей будуть існувати навіть тоді, коли вас вже не буде на світі. Даруйте за песимізм, але статистика приголомшує — все більше людей помирає на робочому місці. Про таких говорять: «згорів на роботі». Найкраще може висвітлити дану проблему Сергій Назаров, вінницький психолог, який спеціалізується саме на ній.
- Звідки з'явилася ця нова хвороба?
- Це не хвороба, а внутрішній емоційний стан. І страждають на синдром емоційного вигорання представники тих професій, які існують, щоб допомагати людям. Це юристи, медики, журналісти, педагоги, психологи, соціальні працівники. Вони постійно контактують з людьми, котрі навалюють на них свої стреси, проблеми, яким потрібне співчуття. А додайте до цього ту навалу людського горя і страждань, які доводиться пропускати через серце, ще й професійні конфлікти, занижену оцінку трудового внеску, аврали на роботі. І маємо емоційне згорання.
- Як ви ставите такий діагноз? Є якісь симптоми?
- Якщо ви відпочили у вихідні, а прокинувшись зранку, відчуваєте, що ні за які гроші не зможете піднятись з ліжка, якщо згадка про шефа, відвідувачів, відрядження псує вам настрій, тоді з'являється байдужість до емоцій людей. Лікарю все одно, що у вас болить, журналіст ігнорує проблеми читачів, міліціонер бачить у кожному набридлого скаржника. Таких людей називають черствими егоїстами, але їм справді погано.
- Як допомогти таким людям?
- Це не є проблемою людей, це проблема суспільства, яке вважає, що професіонали — це боги, які можуть витерпіти все. Але й у них, окрім того, щоб вирішувати чиїсь проблеми, є купа своїх: сім'я, яку треба утримувати, хвороби, які треба лікувати. Але одне з головних — це усвідомлення того, що їх працю цінують. Якщо людина цілком віддається роботі, а у день зарплати почувається приниженою, то не чекайте віддачі навіть від професіонала.
Отже, щоб не звалитись із синдромом «загнаних коней», пам'ятайте — у вас життя одне. І в ньому теж повинно бути все те, що ви так щиро радите оточуючим.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =