"БЕЗКОШТОВНИЙ ДІАБЕТ МЕНІ ГАРАНТОВАНО, а от дійсно конституційні права - поки що не реалізовано"
«Давно читаю Вашу газету, яку щосереди мені купує дружина у нашому поштовому відділенні. Це єдина правдива газета Вінниччини. Шановна редакціє, прошу надрукувати мого листа, можливо, після оприлюднення підняте мною питання влада держави якось вирішить.
Спонукало мене написати листа рішення Президента України черговий раз розформувати систему охорони здоров’я, про що він заявив 1 лютого 2006 р. у м. Запоріжжя.
З 1995 року я хворію на цукровий діабет. Тільки в минулому році одержав безкоштовно дві упаковки ліків СІДФОР-850, зрозумів, що вони видаються безкоштовно. Коли ліки закінчились, звернувся в ендокринологію Шаргородського району. Перший раз – 5 січня цього року, то лікар мені сказав, щоб я звернувся після 20 січня, бо він не має інформації про фінансування їх. Я звернувся до нього після 20 січня та першого лютого 2006 р., і одержав таку ж відповідь, і він ще додав: «Ви що, не знаєте, що робиться у нашій державі?» Обурившись, я зразу ж звернувся до головного лікаря Шаргородського району з простим запитанням, чи всі ліки для лікування цукрового діабету безкоштовні і хто може мені допомогти одержати такі ліки. Відповідь: так, дійсно всі ліки для лікування цукрового діабету безкоштовні, але 31 січня 2006 р. привезли тільки інсулін, інших не виділили. І порадив мені звернутися в обласне управління охорони здоров’я, де мені виділили ліки. Я зрозумів так, що у Вінниці мені можуть не виділити, бо ділять у Києві, що треба звернутись у Міністерство охорони здоров’я чи до Президента, а, може, ще й в ООН. Може, десь змилуються і виділять ліки, які потрібно приймати кожний день. Скільки ж потрібно грошей, щоб виїздити безкоштовні ліки?
Лікар має рацію, держава не знає кількості хворих на цукровий діабет, не знає, які ліки потрібні хворому. І все це у вік електронної комп’ютерної статистики. Чи, може, владні мужі тільки перед камерами телевізорів говорять про безкоштовне лікування цукрового діабету, а гроші на це не виділяються?..
Чи, може, чиновники охорони здоров‘я зумисно так роблять, щоб до них ходили, щось носили, а вони ділили, як хотіли. І не знайдеться нікого, щоб дати їм по руках. Або просто сказати людям правду і не погіршувати здоров’я людей, які і так хворі. Буду купувати ліки, як купував 10 років.
Давайте добре подумаємо перед тим, як голосувати за кандидатів у депутати Верховної Ради 26 березня 2006 року, бо коли вони стають депутатами, то забувають про свої обіцянки. Вони вже живуть у раю, а народ, який вибрав їх, вже 15 років чекає світлого майбутнього. Вони недоторканні, заробітна плата та їхні пенсії в десятки разів більші прожиткового мінімуму, нижче якого живе 80% українців. Вони на державному забезпеченні. Вони можуть відмінити рішення референдуму, волю народу, який їх обрав, вони вже зазіхнули на волю Божу. Вони всі за добро народу, а де воно?..
Не програмами люди живуть. Чекали комунізму, чекали кращого життя під час та після перебудови, чекають у вільній Україні, а не можуть захистити своїх прав у правоохоронних органах та судах, так само не виплачується зарплата. Орендарі земельних паїв не виплачують повністю орендної плати. Безкоштовне лікування – це казка для дітей. Ріст цін. І інші не вирішені питання сьогодення.
У селі Деребчин зупинено цукровий завод, знищено радгосп, який давав близько 20% валового продукту Шаргородського району, люди не мають роботи. А жителі села Деребчин майже 90% вірили і ще вірять вам, шановний Президенте. Не розчаруйте цієї довіри».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
