СЕРГІЙ ЖУРАВЛЬОВ: "ПОКИДАЮЧИ МАВЗОЛЕЙ ТАДЖ-МАХАЛ, ХРАМ АГРИ, Я ОГЛЯНУВСЯ - ЩОБ ЩЕ РАЗ ПОВЕРНУТИСЬ ТУДИ"
Далека екзотична Індія міцно увійшла в життя нашого земляка, мешканця с. Селище Тиврівського району Сергія Журавльова. Східними танцями він захоплюється давно, неодноразово перемагав на конкурсах і фестивалях індійського танцю.
Сергій не тільки досконало танцює, але й вивчив мову, освоїв вокал на хінді, грає на національному музичному інструменті мридангам.
- Індія — дивовижна країна, — захоплено розповідав Сергій, — з тисячолітньою культурою, з глибокою філософією. Там, наприклад, нікого не дивує, якщо колишній міністр у похилому віці покидає свій дім, гроші, комфорт і простим паломником йде вклонитись національним святиням, скупатись у священних водах Гангу... А який там клімат, яка природа! Я полюбив Індію з дитячих літ, коли вперше приїхав з Челябінської області на Україну і побачив фільм «Любов у Кашмірі». Новий світ високої моралі відкрився мені, він мене вразив, зачарував! Знову і знову я переглядав фільм, переживав колізії сюжету, кружляв у танці, наспівував мелодії... А щоб купити квиток — збирав пляшки, здавав старі газети.
Дитяче захоплення стало для Сергія справою всього життя. Правда, не відразу.
- Я важко перехворів — серце, тиск, на нозі варикоз, хондроз, параліч лівої сторони тіла... Лікування не допомагало. Безвихідь, тупик, мені здавалось, що я просто вмираю. Як зараз пам'ятаю — краєм вуха почув уривок індійської мелодії і весь стрепенувся: «Моя дорога Індія! Ця музика звучить для мене!». Сучасні наукові дослідження дійсно підтверджують, що від звуків індійської класичної музики відкриваються енергетичні центри (чакри), людина відчуває бажання жити, йти вперед. Так сталось і зі мною. Я почав тренуватись, танцювати і через кілька місяців забув про хворобу. І вирішив остаточно — оскільки індійські танці повернули мені здоров'я, то я з ними більше не розлучусь.
Але шлях до мети виявився непростим. Сергій перечитав безліч книжок, скуповував касети з індійськими фільмами (їх у нього більше 300), познайомився з студентами Вінницького медуінверситету, які приїхали з Індії. Навчився готувати національні страви — пиріжки самоса, індійський плов, солодощі ладду, барфі із вершків, горіхів та родзинок. Рік за роком перемагав на конкурсах і фестивалях індійського танцю, які влаштовували в Києві посольство Індії і товариство «Україна-Індія».
Він вже був людиною сімейною, мав троє дітей. Донька Ліда весь час крутилась біля Сергія, коли той танцював чи співав, «на ходу» переймаючи його майстерність. Зараз вона вчиться в 11-му класі, добре освоїла тонкощі східного танцю і виступає на сцені як повноправна партнерка батька.
- У минулому році мені як багаторазовому переможцю запропонували грант від посольства Індії, стипендію 450 доларів щомісяця, — продовжив Сергій. — Бізнесмени з «Індія-клубу» оплатили мені дорогу. Так я опинився у місті Нью-Делі, в школі класичного індійського танцю «Бхаратанатьям» Ганеша Натьялайя під керівництвом гуру і президента школи шановної пані Сароджі Вайдьянатхан.
Мрія збулась! Улюблена країна розкривалась перед Сергієм у повній красі. Він прислухався до звуку дзвіночків на руках і ногах храмових танцівниць, чий танець — молитва до бога; осягав мистецтво гримування, дізнавався, яка прикраса відповідає тій чи іншій чакрі; вчився шити національний одяг, умащувати тіло запашними мазями.У пані Сароджі Вайдьянатхан, напевно, ще не було такого старанного учня.
- Навіть звичайний проділ на голові танцівниці має значення: людина, за індійськими віруваннями, двоєдина істота, справа — чоловіче єство, Сонце, зліва — жіноче єство, Місяць, — пояснив Сергій. — Червоне коло на долоні танцівниці означає Сонце, пальці — його промені. Кожен жест і рух символізує якесь почуття — благання, любов, жертву... В Індії існує багато шкіл національного танцю — «Катхак» «Кучипуді», «Оріссі»... Стиль «Бхарата» відрізняється своєю театралізованістю, він включає в себе елементи йоги і старовинних бойових мистецтв. Індія мовою хінді — Бхарат.
Сергій наполегливо вчився, отримав «вищу танцювальну освіту» і диплом з кваліфікацією «Вчитель та виконавець індійських танців». Сьогодні він заснував свою школу танцю у ВНДТУ, об'їхав з виступами всю Україну. Мріє стати великим танцівником, його кумир — Махмуд Есамбаєв.
Сергій розповів, що місяць тому новий посол Індії в Україні пан Дебабрата Шах запросив його з донькою в Київ на офіційне знайомство, де йшла мова про подальше навчання Ліди Журавльової в Індії.
- Я щасливий, що дочка побачить цю красу, мені її так не вистачає! — признався Сергій. — Хто хоч раз побачив Індію, сумує за нею все життя. Покидаючи мавзолей Тадж-Махал, храм Агри, я, за традицією, оглянувся. Кажуть, це вірна прикмета майбутньої зустрічі з ними...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
