Північний полюс та Арктика віками манили до своїх холодних і засніжених країв. Історія знає, як відважні мандрівники та дослідники намагалися дістатися «верхівки» планети.
Які тільки не були задіяні засоби — собачі упряжки і повітряні кулі, і дирижаблі, кораблі та літаки. І навіть знаходилися такі сміливці, які не боялися підкорити Арктику самостійно на лижах. Не всім судилося здійснити свої мрії. Втім, одному вінничанину пощастило побачити красу безкраїх снігів.
У 90-х роках минулого століття Арктику все більше обживали. Там почали проходити морські й повітряні траси. З'явилися відомості про ймовірні джерела корисних копалин, які мали державну цінність. Але до унікальної експедиції «Полюс-91» навіть не можна було мріяти про екстремальну евакуацію людей з району Північного полюса.
Більше 15-ти років тому була споряджена експериментальна експедиція до холодного краю. Активну участь в її складі брав мешканець Вінниці, полковник ВПС запасу, ветеран військової служби, член товариства екстремалів північних держав ООН Микола Логашкін.
- Перебуваючи на службі 1990-го в оперативній групі в Арктиці, мене як спеціаліста по льодових аеродромах запросили взяти участь у цьому незвичайному експерименті, — розповідає Микола Іванович. — Протягом року ми займалися технічними проблемами. Переобладнували вертольоти Мі-8 додатковими паливними баками, які дозволяли за сім годин польоту перетнути 1600 кілометрів! Від нашої основної бази (п. Тікен-Якутія), ми дісталися о. Грем-Балл архіпелагу Земля Франца-Йосифа. Під керівництвом моїм та нашого спеціаліста Геннадія Гусєва аерофлот підтримувався в постійній бойовій готовності. Паралельно з нами готувалася група на о. Жохова архіпелагу Де-Лонга. У 1991 році ми мали підготувати авіаційну техніку до рятування людей, які опинилися у важкодоступних місцях Арктики. У призначений день з висоти ми спостерігали красу Півночі. Внизу мигтіли засніжені айсберги та Північно-Льодовитий океан. Пролетівши понад 600 кілометрів, ми посадили наш вертоліт. Морозець був — 30 градусів. Нам пощастило, що не було вітру. Замість запланованих двох годин ми «застрягли» на смузі майже шість. Коли, нарешті, хмари розійшлися та з'явилося низьке тепле сонце, з вертольота винесли невеличкий автоматичний буй, яким одразу ж відправили в космос сигнал про своє місцезнаходження. Після цього ми встановили прапор ВПС та запалили багаття. Разом з американськими спеціалістами, які прилетіли пізніше, встановили спеціальний намет-шпиталь. О 21.42 год. ми залишили Північний полюс. По прибутті нас обстежили вчені, як впливає північна широта на організм людини. Мета була досягнута. А її сенс в тому, щоб за аварійної посадки літака можна було послати по космічному зв'язку сигнал «SOS» на базу та за лічені хвилини отримати цю інформацію.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
